Найпоширенішими є класифік худ образів за такими озн:
1.За предметом зображення
2. За смисловим узагальненням
3. За стуктурою
4. Суб’єктна типологія
1.За предметом зображення(об’єктивна типологія)
- образи, деталі(деталі побуту, пейзажу, портрету, інтер’єру)
Деталь може стати символом.
-образи-картини(портрет, пейзаж)
-динамічні образи(образи подій, вчинків, думок)
Образ-уявний світ літ.твору.
2.За ступенем узагальнення
-Індивідуальні образи, які свідчать про самобутність автора, його оригінальність
- Типові образи- це втілення загального вираженого через індивідуальне в світлі авторської оцінки
Найповніше типове виступає в епічних та драматичних жанрах. Саме тут ств і типові образи, обставини.
У своєрідній формі типове втілюється і в ліричних жанрах через типові образи-настрої, переживання.
Серед типових образів виділяються загальнолюдські характери, які втратили певне конкретне значення і перетв у психолог типи( Макбет, Отелло).
Психологічні типи- Вічні образи-Прометей.
-Образи-мотиви-це образи, що повторюються в декількох творах, частіше ліричних одного або багатьох авторів(напр., мотив волі святої Шевченка)
Мотив як концентрація почуттів, уявлень, ідей переростає в образ
- Образи-архетипи.Термін і поняття архетипу обгр швейц психолог Карл Гюстав Юнг, який визнач архетип як сліди памяті про минуле людства, відображення досвіду попередніх поколінь.
Стосовно л-ри архетип тлумачиться як ідея, персонаж, випадок, які є універсальними первісними(напр., архетип землі в О. Кобилянської)
- Образи-топоси- це характерні для цілої к-ри певного періоду або певної нації великі одиниці худ простору(напр, топос дороги в О.Гончара).
3. Образи за структурою:
-автологічні (етимологія)
-металогічні (через, після)
