пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Мотивація агресивності та фрустрація

Існування різноманітних підходів до розгляду причин агресивної поведінки особистості відображає становище, що склалося в психології стосовно проблеми мотивації. Так, наприклад, в теорії потягів під мотивом розуміють спонуку, що виникає у людини при наявності певної потреби. У теорії соціального научіння мотив ототожнюється з метою (наприклад, привабливість очікуваних наслідків агресивної дії). Фрустраційна теорія базується на тому положенні, що причинами дій і вчинків людини є зовнішні стимули (зовнішня ситуація).Формування мотиву агресивної поведінки відбувається, як правило, у вигляді наступних стадій, зокрема: 1) виникнення конфліктної ситуації та формування потреби (бажання) усунути психічне напруження, 2) вибору варіанту конкретної агресивної дії, 3) формування наміру здійснити конкретну агресивну дію щодо певного об'єкта (Є.П. Ільїн [1]).

Формування мотиву агресивної поведінки починається з виникнення конфліктної (при спілкуванні) або фруструючої (в процесі діяльності) ситуації, що відіграє роль зовнішнього стимулу. Формування мотиву агресивної поведінки починається з виникнення конфліктної (при спілкуванні) або фруструючої (в процесі діяльності) ситуації, що відіграє роль зовнішнього стимулу.

   В той же час виникнення таких ситуацій ще не свідчить про виникнення у людини станів конфлікту чи фрустрації. Для виникнення стану конфлікту необхідно, щоб зіткнення думок, бажань, інтересів, цілей між учасниками спілкування, по-перше, було усвідомлене суб'єктами як таке; по-друге, необхідно, щоб суб'єкти спілкування не бажали йти на компроміс і, по-третє, щоб між ними виникли (або, щонайменше, у одного з них) неприязні стосунки, зокрема ворожість.

Не зважаючи на те, що у високоагресивних суб'єктів майже всі конфліктні властивості виражені сильно (значно сильніше, ніж у низькоагресивних), їх вплив на загальну агресивність різний. Найбільший внесок в агресивну поведінку роблять дратівливість, образливість, мстивість [2]. Зокрема Л.І. Бєлозєрова виявила у важких підлітків переважання таких властивостей особливостей, як образливість (у 74 %), впертість (у 68 %), запальність (у 34 %) [3].

Стимуляція конфлікту може залежати також від партнера по спілкуванню (об'єкта), який виявляє по відношенню до суб'єкта вербальну чи фізичну агресію. Така агресія може набувати форми відмови у проханні, заборони, погрози, висловлення незгоди в образливій формі, виганянні, чіплянні тощо). Все це викликає виникнення у суб'єкта певних негативних станів - образи, злості, гніву, люті - з появою яких і починається формування мотиву агресивної поведінки. Переживання цих станів призводить до виникнення потреби (бажання) суб'єкта спілкування усунути психічне напруження, розрядити його. Ця потреба призводить до формування поки що абстрактної мети: пошуку варіантів дій, які дозволять задовольнити бажання покарати кривдника, усунути його як джерело конфлікту, принизити, нашкодити, знайти спосіб збереження почуття власної гідності. Багато в чому вибір цієї абстрактної мети буде визначатися як зовнішніми обставинами, так і досвідом, вихованістю людини, які вже на цьому етапі можуть блокувати пряму агресивну поведінку (як вербальну, так і фізичну), переводячи її в непряму агресивну поведінку.

   Виникнення наміру покарати, помститися тощо призводить до пошуку конкретного шляху і засобу досягнення зазначеної абстрактної мети. З цієї миті починається наступна стадія формування мотиву агресивної поведінки, на якій суб'єкт розглядає конкретні агресивні дії, вибір яких залежить від оцінки ситуації, можливостей, ставлення до джерела конфлікту, прагнення вирішити конфлікт. Тут можуть відіграти свою роль такі якості суб'єкта, як скандальність та задерикуватість.


хиты: 170
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь