Соціалізація - процес, за допомогою якого індивідом засвоюються норми його групи таким чином, що за формування власного "Я" проявляється унікальність даного індивіда як особистості, процес засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві.
Процес соціалізації безперервний і триває протягом усього життя людини. Соціалізація - це процес, який триває все життя. Проте на різних етапах її зміст і спрямованість можуть змінюватися. У зв'язку з цим виділяють первинну та вторинну соціалізацію. Під первинною соціалізацією розуміється процес формування зрілої особистості. Під вторинної - освоєння специфічних ролей, пов'язаних з поділом праці. Перша починається в дитинстві і здійснюється аж до формування соціально зрілої особистості, друга - в період соціальної зрілості і продовжується все життя. Як правило, із вторинною соціалізацією пов'язані процеси десоциализации і ресоціалізації. Десоциализации означає відмову особи від раніше засвоєних норм, цінностей, прийнятих ролей. Ресоціалізація зводиться до засвоєння нових правил і норм замість втрачених старих.
Отже, під соціалізацією розуміють весь багатогранний процес олюднення людини, що включає в себе як біологічні передумови, так і безпосередньо саме входження індивіда в соціальне середовище і передбачає: соціальне пізнання, соціальне спілкування, оволодіння навичками практичної діяльності, включаючи як предметний світ речей, так і всю сукупність соціальних функцій, ролей, норм, прав і обов'язків і т.д.; активну перебудову навколишнього (природного і соціального) світу; зміна і якісне перетворення самої людини, її всебічний і гармонійний розвиток.
Етапи:
- Дитинство
- Підлітковий вік
- Рання зрілість чи молодість
- Зрілість
- Літній вік
- Смерть
