Існує дуже багато засобів передавання інформації партнеру по спілкуванню. До них належать мовлення, паузи в мовленні, якість голосу, тональність, жести, міміка, пантоміміка, сміх, контакт очей у візуальному спілкуванні та ін. їх поділяють на дві групи — вербальні (словесні) й невербальні.
Вербальна (словесна) комунікація.
Одним із основних засобів людського спілкування є мова — система словесних знаків, які використовуються як форма існування, засіб засвоєння і передавання суспільно-історичного досвіду людства.
Володіючи мовою, люди обмінюються думками, розуміють одне одного і взаємодіють. Її розуміє як комунікатор (той, хто повідомляє інформацію, кодуючи її в словах), так і реципієнт (той, хто приймає повідомлення і декодує його). Якщо комунікатор і реципієнт використовують різні системи кодування, вони не можуть добитися взаєморозуміння і налагодити спільну діяльність.
Процес практичного використання мови для спілкування називається мовленням. Мовлення — вербальна комунікація, засобом якої є слова.
За рівнем екстеріоризації мовлення буває зовнішнє і внутрішнє.
Зовнішнє мовлення охоплює всі різновиди усного і писемного мовлення.
Усним називають звукове мовлення, що сприймається іншими людьми за допомогою слуху. Його різновидами є діалог і монолог.
Діалог — найпростіший вид усного мовлення. Він розгортається як розмова між двома чи кількома особами.
Монолог— мовлення однієї людини у формі розповіді, доповіді, лекції. Зміст повідомлення планується заздалегідь.
Писемне мовлення — процес спілкуватися з відсутнім співрозмовником за допомогою писемних текстів.
Невербальна комунікація.
До невербальних засобів комунікації належать зовнішність людини, міміка, жести, просторове розміщення співрозмовників, сміх, сльози, обмін поглядами, шкірно-м'язовий контакт, обмін предметами, фотографіями, малюнками та ін. Ці знакові системи доповнюють, а іноді й замінюють слова. Невербальні засоби широко використовуються для спрямування і підсилення мовленнєвого висловлювання.
Неабияке значення в спілкуванні має зовнішність людини, яку утворюють фізіономічна маска, одяг, манери.
Фізіономічна маска — основний вираз обличчя, який формується протягом життя під впливом думок, що переважають, почуттів, ставлень. Її коригують зачіскою, косметикою тощо.
Динамічний аспект спілкування виявляється в міміці та жестах.
Міміка— динамічний вираз обличчя в певний момент спілкування.
Жест — соціально сформований рух, що передає певний психічний стан. Він з'явився раніше, ніж вербальні засоби.
На результат спілкування впливає міжособистісний простір, тобто дистанція між партнерами, їх розташування. Виявилося, що чим тісніші стосунки між людьми, тим на меншій віддалі один від одного вони розташовуються в процесі спілкування. Дистанція спілкування залежить від національності, соціального статусу, віку партнерів тощо. Дуже близька, як і надто віддалена, дистанції негативно позначаються на спілкуванні.
