пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Внітрішні та зовнішні компоненти діяльності

Діяльність має як зовнішні, так і внутрішні складові: зовнішня дія опосередкована процесами, які відбуваються у внутрішньому плані, а внутрішній процес проявляється зовні. Зовнішня і внутрішня діяльність взаємопов'язані, мають аналогічну будову. Наприклад, навчальна діяльність реалізується з допомогою внутрішніх (не лише розумових) і зовнішніх (письмо) операцій. Зовнішня діяльність (наприклад, оброблення заготовки на верстаті) складається з внутрішніх дій: планування послідовності етапів її виконання, передбачення можливих змін у робо¬ті, зіставлення результату з його образом тощо.

Зовнішня предметна діяльність ніби випереджає внутрішню, ідеальну. З часом предметні дії над об'єктом замінюються ідеальними (психічними) операціями над його суттєвими властивостями завдяки інтеріоризації. Фізичне оперування речами замінюється ідеальним оперуванням їх образами.

Інтеріоризація (лат. interior - внутрішній) - процес переходу від зовнішньої (реальної) дії до внутрішньої (ідеальної).

Людина може діяти у свідомості, оперуючи образами, поняттями, схемами, слуховими уявленнями. При цьому важливе значення має слово, яке відображає суттєві властивості предметів, явищ. Оперування словами і символами регулює діяльність та поведінку людини на основі досвіду, ідеалів, сформованих суспільною практикою вимог, забезпечує передання і зберігання такого досвіду.

Внутрішня діяльність реалізує теоретичне ставлення до світу, відтворюючи його у формі образу, поняття, моделі. Вона здійснюється через пізнавальні процеси - відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Її результати узагальнюються за допомогою мови. Внутрішній план свідомості - результат переходу суспільної свідомості на рівень індивідуальної. Його засобом є мовлення, яке із зовнішнього трансформується у внутрішнє, набуваючи форми діалогу із собою.

Психологічна структура внутрішньої діяльності відрізняється від зовнішньої тільки формою перебігу. Генетично вона походить від зовнішньої (практичної) діяльності, яка зумовлює інтеріоризацію. Це розумова діяльність (розв'язування розумових завдань різної складності); «програвання» в уяві предметних дій, обмірковування вчинків. Людина уявляє наслідки, аналізує можливі варіанти, обирає доцільні, на її погляд, дії та вчинки.

Внутрішня діяльність готує зовнішню; оптимізовує зусилля людини, створюючи можливості для вибору необхідної дії; сприяє уникненню помилок у діяльності та поведінці. Вона супроводжується емоційними переживаннями, має операційно-технічний склад (дії, операції): ідеальні дії виконують не з реальними предметами, а з їх образами. Отриманому результату властивий інтелектуальний характер.

Внутрішнім планом дії контролюється зовнішня діяльність. Людина порівнює зроблене із запланованим, контролює себе, вносить корективи для досягнен¬ня мети.

У розумовій діяльності відбувається зворотний процес (екстеріоризація).

Екстеріоризація (лат. exterior - зовнішній) - винесення внутрішніх, розумових дій назовні.

Зовнішня (предметна) діяльність відбувається як екстеріоризація (перетворення на зовнішнє) внутрішньої психічної діяльності. Вона визначається і регулюється внутрішньою психічною активністю: мотиваційною, пізнавальною, регулятивною. Внутрішня перевіряється і контролюється зовнішньою: думки, внутрішні дії перевіряються практикою.

Вихідною формою діяльності людини є соціальна (спільна) діяльність. Вона не є простим розширенням діяльності індивідуальної, перенесенням її особливо¬стей на групу. Умовою групової діяльності є взаємна діяльність і взаємні дії, комунікації (обмін інформацією). Щоб зрозуміти іншого, суб'єкт учиться дивитися на себе збоку, виробляє рефлексію.

У спільній діяльності специфічно виявляється співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, зовнішньо¬го і внутрішнього. Людина створює себе через діяльність. Розвиток її психіки відбувається через привлас¬нення суспільно-історичного досвіду, формування на його основі індивідуальної діяльності. У комунікації з ін¬шими формується Я. Завдяки вчинкам, які виводять свідомість за її межі, виникають стосунки з іншими, формується ставлення до об'єктивної ситуації. Зміни обставин через предметну діяльність змінюють особистість і її психіку. Процес інтеріоризації є не перенесенням зовнішньої діяльності у внутрішній план, а індивідуальним привласненням форм колективної діяльності.


хиты: 203
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь