Педагогічна майстерність, за І.А. Зязюна, – це комплекс властивостей особистості, який забезпечує самоорганізацію професійної діяльності високого рівня на рефлексивній основі До таких важливих властивостей належать і гуманістична спрямованість діяльності вчителя, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка – вміння вести розмову, триматися перед аудиторією, володіти прийомами впливу на учнів за допомогою вербальних і невербальних засобів.
Існує три рівні сформованості педагогічної майстерності вихователів:
- рівень педагогічної умілості, що формується протягом терміну навчання у виші на основі виконання студентами усіх видів навчальної діяльності, окреслених навчальним планом професійної підготовки фахівців;
- рівень власне педагогічної майстерності, що формується протягом перших 3-5 років самостійної професійної діяльності, націлений на вироблення власного професійного стилю, портрету діяльності;
- рівень професійної творчості, що формується за умови творчого пошуку педагогом нових, ефективних шляхів удосконалення педагогічної діяльності, підвищення її результатів. Наслідками такого творчого пошуку можуть бути наукова робота педагога, представлена у його статтях, методичних посібниках, монографіях, інноваційна діяльність та презентація її результатів, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду.
Структурнимикомпонентамипедагогічноїмайстерності є:
- професійнізнанняякосновамайстерності;
- професійно-педагогічнатехніка;
- професійно-педагогічнівміння;
- професійно-педагогічніздібності;
- гуманістичнаспрямованістьпедагогічноїдіяльності.
