Закони "Про освіту" (п. 1 ст. 51), "Про вищу освіту" (п. 1 ст. 54, п. 2 ст. 61) визначають такий напрям інтеграції освіти і науки, як участь викладачів, студентів, аспірантів, докторантів та інших суб'єктів навчально-виховного процесу в науково-дослідній, дослідно-конструкторській роботі, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, олімпіадах.
Виклад питання про правове регулювання відносин, пов'язаних з науковою та науково-педагогічною діяльністю, включає такі обов'язкові елементи як визначення суб'єктів наукової і науково-педагогічної діяльності, обсягу їх прав та обов'язків; з'ясування матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та пріоритетності цієї сфери діяльності, що обумовлено суспільними потребами; становлення соціальних та правових гарантій наукової діяльності, свободи наукової творчості; аналіз основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової діяльності та розгляд повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової діяльності.
Специфіка науки зумовлена тим, що наукова діяльність є одним з найбільш складних видів трудової діяльності. До факторів, які впливають на діяльність та правильність рішення науковця, можна віднести професійну підготовку, рівень освіти, творчі здібності, певні моральні якості особи, яка займається науковою та науково-педагогічною діяльністю.
Визначення наукової діяльності як інтелектуальної, творчої діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань, наводиться у ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Основними її формами закон визначає фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Фундаментальними науковими дослідженнями є наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку. Наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей, - це прикладне наукове дослідження.
Крім цього, зазначений закон дав визначення науково-педагогічної діяльності як педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти Ш-IV рівнів акредитації, пов'язаної з науковою та(або) науково-технічною діяльністю. Вченим цей закон визначає фізичну особу (громадянина України, іноземця або особу без громадянства), яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" науковим працівником є вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. Науково-педагогічним працівником є вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти третього та четвертого рівнів акредитації.
Атестацію педагогічних працівників регулює низка нормативних документів. Закон України «Про освіту» передбачає професіональну, моральну характеристику педагогічного працівника, вказує на те, що відповідність посаді педагогічного працівника визначають за результатами атестації. Порядок атестації педагогічних працівників встановлює Міністерство освіти і науки України. Державна програма «Вчитель» спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних з підготовкою, професійною діяльністю та післядипломною освітою педагогічних працівників, на забезпечення гарантованої державної підтримки у цій сфері.
Національна доктрина розвитку освіти (від 2012). 29. Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення — важлива умова модернізації освіти. Для підтримки педагогічних і науково-педагогічних працівників, підвищення їх відповідальності за якість професійної діяльності держава забезпечує: • розроблення та вдосконалення нормативно-правової бази професійної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників; • розвиток конкурентоспроможності системи навчальних закладів, в яких проводиться підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників; • розроблення та запровадження державних стандартів педагогічної освіти різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і державних стандартів післядипломної педагогічної освіти; • оволодіння педагогічними працівниками сучасними інформаційними технологіями; • періодичне оновлення і взаємоузгодження змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; • поліпшення системи стимулювання професійного зростання педагогічних і науково-педагогічних працівників, можливість вивчення іноземних мов.
