Сутність і структура педагогічної діяльності, а також пов'язана з ними продуктивність - одне з найактуальніших питань педагогічної науки і практики. Особливо перспективним прийнято вважати напрям, пов'язаний з застосуванням системного підходу до аналізу і побудови моделей педагогічної діяльності.
Структура діяльності педагога є своєрідним відображенням діяльності педагогічних систем. Психологічна структура діяльності - це взаємозв'язок, система і послідовність дій педагога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних задач. У ній Н.В.Кузьміна виділяє конструктивний, організаторський, комунікативний і гностичний функціональні компоненти.
Гностичний компонент є своєрідним стрижнем усіх вищеназваних компонентів. Він включає в себе вивчення: 1) змісту і способів впливу на студентів; 2) вікових та індивідуальних особливостей студентів; 3)особливостей навчально-виховного процесу і результатів власної діяльності, її переваг і недоліків.
Конструктивний компонент включає в себе: 1) добір і композицію змісту інформації, яка стає надбанням студентів; 2) проектування діяльності студентів, в якій необхідна інформація може бути засвоєна; 3) проектування власної майбутньої діяльності і поведінки, якими вони мають бути в процесі взаємодії зі студентами.
Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний харак- тер. У цілісному педагогічному процесі викладач вирішує два завдання – адаптації й гуманізації. Адаптивна функція пов'яза- на з підготовкою студента, вихованця до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична – з розвитком його особистості й творчої індивідуальності
Суб'єктом педагогічної діяльності є викладач, куратор, інструментом його впливу – особистість, її знання, уміння, почуття, воля. Специфічним є й об'єкт (предмет) педагогічної праці, у педагогічній діяльності студент виступає не тільки її об'єктом, а й суб'єктом. Педагогічний процес уважається про- дуктивним лише за умови поєднання елементів самовиховання й самонавчання студента. Більше того, педагогічний процес змінює не лише студента, а й педагога, розвиваючи в ньому одні якості особистості й викорінюючи інші [1, с. 25]. Водночас, педагогічна праця з початку й до кінця є про- цесом взаємодії людей, що посилює роль особистісних взаємин у педагогічній діяльності, підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним є й результат педагогічної діяльності – людина, яка оволоділа певною частиною суспільної культури, здатна до подальшого саморозвитку, виконання певних соці- альних ролей у суспільстві.
