Педагогічна етика - розділ професійної етики, який вивчає сутність і зміст, особливості педагогічної моралі, обґрунтовує п категорії, норми, принципи, функції у процесі педагогічної діяльності.
Предметом педагогічної етики є особливості вияву моралі у свідомості, поведінці, професійній діяльності педагога і його відносинах з учнями, батьками та колегами.
До змістових структурних компонентів педагогічної етики належать моральна свідомість, моральна діяльність і моральні відносини.
Моральна свідомість - форма суспільної свідомості, яка відображена і закріплена у вигляді моральних норм і правил поведінки людей у суспільному й особистому житті.
Структуру моральної свідомості утворюють такі основні елементи:
1. Моральні знання. Вони є особливою формою духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності з погляду моральності (добра, справедливості, гідності), яка характеризується усвідомленням їх істинності.
2. Моральні почуття- форма суб'єктивного, безпосереднього переживаного морального ставлення особистості до явищ навколишньої дійсності, інших людей і їхніх вчинків, самої себе і власних дій.
Педагогічний такт — це педагогічно грамотне спілкування в складних педагогічних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, відчуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне рішення.
Педагогічний такт також виявляється в умінні керувати своїми почуттями, не втрачати самовладання, емоційну врівноваженість у поєднанні з високою принциповістю та вимогливістю, з чуйним людяним ставленням до студента. Він вимагає критичності і самокритичності в оцінці своєї праці, нетерпимості до шаблону, формалізму, застою думки і справи, до бюрократизму і пихи, поваги. Педагогічний такт реалізується через мову і стиль поведінки.
Основні показники педагогічного такту науково-педагогічного працівника:
■ людяність без зарозумілості;■ вимогливість без брутальності та причепливості;■ педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності студента;■ вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без зухвалості, без зарозумілості;■ уміння слухати співрозмовника, не виявляючи байдужості та вищості;■ урівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування, без дратівливості та сухості.
