Семінарське заняття — вид навчальних практичних занять студентів ВНЗ, який передбачає самостійне вивчення студентами за завданням викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді, повідомлення тощо.
Залежновідролісемінарськихзанятьвнавчально-виховнійроботівищоїшколиізавдань, щоставлятьсяпередними, їхподіляють (С. Зінов'єв) насемінари:1. щомаютьнаметіпоглибленевивченняпевногосистематичногокурсуітематичнопов'язанихзним;2. щопередбачаютьґрунтовнеопрацюванняокремихнайважливішихітиповихметодологічнотемкурсучиоднієїтеми;3. семінаридослідницькогохарактеру, щонепов'язанісвоєютематикоюзлекціямиіпередбачаютьпоглибленерозробленняокремихпроблемнауки.
Середвласнесемінарськихзанятьнайпоширенішимиєтаківиди: розгорнутабесіда, доповідь (повідомлення), обговореннярефератівітворчихробіт, коментованечитання, розв'язуваннязадач, диспут, конференціятощо (А. Алексюк, А. Бондар).
Однією із найпоширеніших форм організації навчального процесу у вищій школі є практичні заняття (практикуми)- форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Практичні роботи, які проводять у вищому навчальному закладі, науковці (Б. Мокін, В. Пап'єв, О. Мокін) поділяють на такі групи :1. Ознайомчі практичні(лабораторні) роботи.-формування вмінь і навичок користування приладами, пристроями, необхідними для виконання різних видів практичних робіт.2. Підтверджуючі практичні роботи-студент отримує підтвердження правильності викладених на лекціях теоретичних знань.3. Частково-пошукові практичні заняття. На таких заняттях студенти мають більше можливостей для творчої роботи. У методичних вказівках до такої роботи вказана лише мета, наявне лабораторне обладнання, порядок його взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення повного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам студент.4. Дослідні практичні роботи. У таких роботах студентам задають лише мету дослідження; усі інші етапи її виконання вони планують самі.
Під час оцінювання якості семінарського заняття, а також у ході підготовки до нього доцільно використовувати такі критерії:
1. Цілеспрямованість — висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.
2. Планування — виокремлення основних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури тощо.
3. Організація семінару — уміння започаткувати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.
4. Стиль проведення семінару — пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.
5.Ставлення викладача до студентів — поважне, врівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.
6. Ставлення студентів до викладача— поважне чи байдуже, критичне.
7. Управління групою — викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою має педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на кількох студентів, а інші залишаються пасивними.
