МЕТОД НАВЧАННЯ = спосіб взаємозалежної і взаємозумовленої діяльності педагога і тих, кого навчають, спрямованої на реалізацію цілей навчання, або як систему цілеспрямованих дій педагога, які організують пізнавальну й практичну діяльність тих, кого навчають, і забезпечують розв’язання завдань навчання. Щоб розкрити поняття методу докладніше, потрібно розглянути його на рівні прийомів – конкретних способів організації діяльності тих, кого навчають, навчальних дій учня або студента. Тоді метод навчання, як і метод виховання, стає «інструментом дотику до особистості» (А.С. Макаренко), способом спонукання й регулювання розвиваючої діяльності тих, кого навчають. Але кожен метод у конкретних обставинах реалізується у своєрідних поєднаннях декількох прийомів. Прийом найчастіше визначають як складову частину або конкретний різновид методу. Макаренко: немає методів виховання зовсім поганих або зовсім добрих. Усе залежить від обставин, місця й часу, від системи, у якій цей засіб використовують.
Універсальної класифікації методів навчання дидактикам і методистам створити не вдалося. Але класифікація методів неможлива в принципі – через різноманітність і багатофункційність методів.
Пропонують класифікувати методи на основі таких засад: • за джерелом знань (виокремлюють словесні, наочні й практичні методи, тому що інших джерел, крім слова, образу й досвіду, не існує); • за відповідним етапом навчання, на кожному з яких розв’язують специфічні завдання (орієнтація на методи підготовки тих, кого навчають, до вивчення матеріалу, що передбачає пробудження інтересу, пізнавальної потреби, актуалізацію базових знань, необхідних умінь і навичок; на методи вивчення нового матеріалу; на методи конкретизації й поглиблення знань, набування практичних умінь і навичок, які сприяють використанню пізнаного; на методи контролю й оцінки результатів навчання); • за способом керівництва навчальною діяльністю – безпосередні або опосередковані (виокремлюють методи пояснення педагога й різноманітні методи організації самостійної роботи студентів); • за логікою навчального процесу (опора на індуктивні й дедуктивні, аналітичні й синтетичні методи); • за дидактичними цілями виокремлюють методи організації діяльності тих, кого навчають, методи стимулювання діяльності, наприклад, конкурси, змагання, ігри, заохочення й інші методи перевірки й оцінки (Ю.К. Бабанський). Існує позиція, відповідно до якої доцільно виокремлювати групу методів стимулювання й релаксації, оскільки для сучасних методик інтенсивного навчання характерний такий обов’язковий елемент, як релаксація (розслаблення) після періоду активної роботи. Розглянемо докладніше ще одну класифікацію методів – за характером (ступенем самостійності й творчості) діяльності тих, кого навчають. Лернер+Скаткін. методу п’ять методів навчання, причому в кожному наступному ступінь активності й самостійності в діяльності тих, кого навчають, зростає. Пояснювально-ілюстративний метод: Учні (студенти) здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у «готовому» вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків. Репродуктивний метод: застосування вивченого на основі зразка або правила. Діяльність тих, кого навчають, є алгоритмічною, тобто відповідає інструкціям, розпорядженням, правилам – в аналогічних до представленого зразка ситуаціях. Метод проблемного викладення: Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв’язання поставленого завдання. Частково-пошуковий, або евристичний метод: його суть – в організації активного пошуку розв’язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда, – перевірений спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання. Дослідницький метод: Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, кого навчають, самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження й виміри та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найповніше.
Найпоширенішою в дидактиці останніх десятиліть XX століття стала класифікація методів навчання, запропонована Ю.К.Бабанським. В ній виділяється три великі групи методів навчання:
— методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
— методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
— методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
