12) Особлівости побудови навчальних планів та програм

Зміст освіти закріплюється державними документами та на­вчально-методичними комплексами.Це навчальні плани, на­вчальні програми, підручники, посібники.

Навчальний план — основний нормативний документ (стан­дарт) вищого навчального закладу, що складається на підставі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підго­товки фахівців та визначає організацію їх навчальної діяльності. Навчальним планом охоплено: графік процесу навчання; перелік та обсяг навчальних дисциплін; послідовність їх вивчення; кон­кретні форми проведення занять (лекції, семінари, лабораторні тощо) та їх обсяг; форми проведення підсумкового контролю (ек­замен, залік, диференційований залік); порядок проведення прак­тик, їх види; обсяг часу, відведеного на самостійну роботу сту­дентів; кількість курсових робіт, які виконує студент за період навчання; зміст і форми державної атестації.

Навчальний план складають провідні викладачі, як правило, декани факультетів, завідувачі кафедр.Затверджується навчаль­ний план керівником вищого навчального закладу, погоджуєть­ся в Міністерстві освіти і науки України, інших профільних мі­ністерствах, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, і скріплюється відповідними печатками.

Навчальний план ВНЗ IIIі IV рівнів акредитації складають за такими рівнями підготовки фахівця: бакалавр; спеціаліст; магістр; бакалавр — спеціаліст; бакалавр — магістр; бакалавр — спеціаліст — магістр.

До обов´язкових складових навчального плану належать:

1. Реквізити.

2. Графік навчального процесу.

3. План навчального процесу.

4. Цикли дисциплін підготовки фахівця.

Складання навчального плану — відповідальна і складна спра­ва. Тут можна виділити два головних етапи.На першому необхід­но вивчити вимоги, продиктовані відповідними галузями профе­сійної діяльності, окреслити основні напрями підготовки фа­хівців певного профілю.Використовуючи різні методи — експерт­них оцінок, аналізу діяльності тих чи тих фахівців, вивчення ре­зультатів їх праці та ін. — складають так званий професійний об­раз сукупного фахівця, здатного виконувати необхідні функції у певній сфері діяльності.

Як наголошує професор A.M. Алексюк, виділення сфери про­фесійної діяльності відповідає певним галузям виробництва, науки, освіти.Профіль підготовки кадрів для кожної галузі визна­чається поділом праці.Профіль навчання має конкретний зміст і є одним із критеріїв, за яким перелік спеціальностей вищої про­фесійної школи поділяється на групи.

Другий етап — безпосереднє складання навчального плану. У ньому всі дисципліни розподілені на дві групи: нормативні й ви­біркові, а вони, своєю чергою, — на певні цикли. З огляду на дер­жавні стандарти в освіті, навчальні плани з усіх спеціальностей містять однаковий набір нормативних навчальних дисциплін.

Нормативні навчальні дисципліни — це дисципліни, встанов­лені відповідною освітньо-професійною програмою, тому дотри­мання їх назв і обсягів є обов´язковим для навчального закладу.Зменшення часу вивчення цих дисциплін неприпустиме, але збільшення цілком можливе за рахунок годин, передбачених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.

Якщо перелік нормативних навчальних дисциплін чітко регла­ментований, то вибіркові навчальні предмети встановлюються ви­щим навчальним закладом з урахуванням освітніх і кваліфікацій­них вимог до професійного рівня фахівця, можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб і т. ін.

Нормативна частина навчального плану включає:

1.  Групу (цикл) гуманітарних та соціально-економічних дис­циплін.Беручи до уваги особливості профілю підготовки фахівців (гуманітарний, природничий, технічний та ін.), у цьому циклі може дещо змінюватись перелік дисциплін та кількість годин на ту чи ту дисципліну.

2.Групу фундаментальних дисциплін, що містить цикл дис­циплін природничо-наукової підготовки та перелік дисциплін, вивчення яких становить базу для засвоєння вужчих фахових навчальних курсів, об´єднаних у третьому циклі професійно орі­єнтованих дисциплін. На вказані цикли відводиться в середньо­му 3500 годин, що становить понад 50 % навчального часу.

Вибіркова частина складається із циклів дисциплін само­стійного вибору ВНЗ і дисциплін вільного вибору студента. Як зазначається у "Методичних рекомендаціях щодо складання на­вчального плану вищих навчальних закладів II, IIIі IV рівнів акредитації", "для реалізації дійсно вільного вибору студенту вищим навчальним закладом може бути запропоновано декілька блоків дисциплін цього циклу, кожний обсягом 756 годин, або їх перелік у кількості, достатній для вільного вибору з них тих са­мих 756 годин (14 кредитів). У межах цього обсягу студент може одержати також військову підготовку за відповідною програмою, що передбачає теоретичне навчання та військові табірні збори (останні — за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких може бути присвоєно звання офіцера запасу".

Оскільки навчання у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації має ступеневий характер, то в навчальному плані передбачено загальний обсяг годин циклу підготовки ба­калаврів.Після цього для підготовки спеціалістів запроваджуєть­ся третій цикл, який включає додатково соціально-економічні дисципліни, професійноорієнтовані дисципліни, дисципліни спеціалізації, практики, дипломну роботу.

При складанні графіка навчального процесу треба враховува­ти такі моменти:

1)  кількість тижнів у семестрі чи триместрі навчальний за­клад визначає самостійно;

2)сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, має становити не менше 8 тижнів;

3)кількість іспитів в екзаменаційну сесію не повинна переви­щувати 5, заліків — 6;

4)навчальний тиждень має становити не більше 54 академіч­них годин, аудиторне навантаження студента — не більше 30 ака­демічних годин, навчальний день студента — не більше 9 акаде­мічних годин;

5)навчальний час, відведений для самостійної роботи, має бути не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу ви­вчення конкретної дисципліни;

6)загальний обсяг будь-якої навчальної дисципліни кратний 54 годинам (1 кредиту) або 27 годинам (0,5 кредиту);

7)  зведений бюджет часу, види практик і державна атестація подаються в навчальному плані окремими таблицями.

Навчальними планами передбачено — за будь-якої схеми підготовки фахівців — крім теоретичного навчання, різні види практичної діяльності (навчальну, виробничу, педагогічну, пе­реддипломну практики) та державну атестацію.

Навчальна програма— державний документ, в якому визна­чено зміст освіти з окремої навчальної дисципліни з виділенням розділів, тем, кількості годин на їх опрацювання. Навчальні про­грами розробляються науково-методичними комісіями ВНЗ за професійними напрямами і затверджуються Міністерством осві­ти і науки України.Вони є базовими з основних дисциплін з ура­хуванням державних стандартів.На їх основі кафедри вищих навчальних закладів розробляють робочі навчальні програми, які затверджуються кафедрами, радами факультетів та вченими ра­дами вищих навчальних закладів.Робочі навчальні програми обов´язкові для виконання викладачами.

У підготовці навчальних програм треба ретельно дотримува­тися вимог наступності між змістом освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також рівнями підготовки фахівців у рамках вищої школи — молодших спеціалістів, бака­лаврів, спеціалістів, магістрів.

Навчальна програма є базовим документом при підготовці підручників і навчальних посібників для вищої школи.