пользователей: 21231
предметов: 10456
вопросов: 177504
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Велико-Сорочинський іконостас

Одну з найяскравіших пам'яток українського бароко 30-х років XVIII ст. — Спасо-Преображенську церкву з унікальним іконостасом з с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.

Сорочинський іконостас є унікальним з багатьох аспектів. Кожна з трьох його частин має, загалом, самодостатню канонічну структуру та тематичну програму. При цьому іконостаси приділів поєднуються з центральним архітектонічно та тематично. Динамічний стрій композиції іконостасу, характер різьблення, живопис високого ґатунку створюють неповторну сутність Сорочинського іконостасу — унікальної пам'ятки доби зрілого українського бароко.

За відсутності стінопису в інтер'єрі храму, іконостас став непересічним художнім витвором, що увібрав широку богословську та тематичну програму храмового живопису. П'ятиярусний іконостас має висоту 18 м, а довжина його становить 22м. Центральна його частина присвячена Преображенню Господньому, північна — Покровам Пресвятої Богородиці, а південна — Святій Трійці. Ікони для іконостасу виготовлялись за традиційною технологією, на липових дошках, по левкасу олійними фарбами.

На момент створення в іконостасі було сто тридцять ікон, а на час першого повноцінного обстеження у 1960-х роках дванадцять з них були втрачені, на вісімнадцяти образах левкас із фарбовим шаром зазнав значних пошкоджень і часткових втрат. Були втрачені ікони центральних царських врат та повністю царські врата приділів. За відсутності детальних описів первісної тематичної програми іконостасу, суттєву користь у атрибуції ікон, крім кола збережених аналогів та богословських текстів, дають написи на іконостасі та документація щодо дослідження та реставрації ікон у 1960–1980 роках.

Ікони в іконостасі розміщено в наступній послідовності, починаючи з центральної частини. Стрижнем її композиції та тематичної програми є центральні ікони та елементи кожного ярусу — починаючи з царських врат, з розташованими обабіч іконами «Вседержитель» та «Богородиця Нев‘янучий Цвіт», далі над іконостасом ікона «Спас Нерукотворний», вище у святковому ряді «Таємна вечеря», над нею  «Христос-Архієрей», «Богородиця-Знамення» та вінцева композиція «Розп‘яття» з пристоячими образами Богородиці та Іоана Предтечі та розташованими обабіч янголами зі знаряддями страстей Господніх. До складу ікон намісного ряду центральної частини увійшли образи: «Свята Уляна», «Успіня Пр.Богородиці», «Архангел Михаїл» (врата жертовника), «Архангел Гавриїл» (дияконські врата), «Преображення Господнє» та «Пророк Данило». Антепендіум центральної частини містить три герби роду Апостолів — фундаторів храму та ікону «Пророк Данило у рові з левами». Царські врата увінчує образ «Спаса Нерукотворного».

Третій святковий ряд в центральній частині містить зображення сцен із земного життя Христа: «Поклоніння волхвів», «Стрітення», «Хрещення», «Вхід до Єрусалиму», «Воскресіння Господнє», «Вознесіння», «Зішесття Св.Духа», «Воздвиження Чесного Хреста». До апостольського чину увійшли зображення 12-ти Учнів Христа, закомпоновані в іконах парами та розташовані обабіч центрального образу «Христос Архієрей»: «Св. Апостоли Хома та Варфоломій»,«Св. Апостоли Симеон та Андрій», «Св. Апостоли Петро і Павло», «Св.Апостоли Яків Заведеїв та Іоан», «Св. Апостоли Матвій та Марко», «Св. Апостоли Пилип та Тадей». Пророчий, вінцевий ряд сформований обабіч «Богородиці-Знамення» еліпсовидними за абрисами іконами у різьблених картушах: «Пророк Аарон»,

«Пророк Мойсей», «Пророк Захарія», «Пророк Давид». Картуш у вигляді двоголового орла з образом «Богородиці — Знамення» тримає вінець композиції іконостасу — «Розп'яття».

Іконопис Покровського приділу іконостасу присвячений житійному циклу та уславленню Богородиці, пов‘язаним з нею символам віри, пророкам, апостолам та святим, що передрекли та проповідували її святість. Квінтесенція богословської ідеї, виявленої в іконописі, втілена у центральних іконах кожного ярусу: намісна «Покрова Пр. Богородиці», «Богородиця у хмарах» в святковому ряді, «Цариця Небесна» з апостольського чину, вінцевий образ «Коронування Богородиці». В намісному ряду збереглись ікони: «Св. Никодим та Роман Солодкоспівець», «Св.Стефан» (дияконські врат), «Архангел Михаїл» (на заломі між північною та центральною частиною іконостасу), «Введення до храму»,

«Благовіщення» (пов‘язуюча ланка між приділом та центральною частиною). Цокольний ряд містить ікони «Страта Св.Варвари», «Адам і Єва». Святковий ряд присвячений сценам з життя Св. Іоакіма та Анни та уславленню Богородиці, які розташовуються обабіч образу «Богородиця в хмарах», а саме: «Втеча до Єгипту», «Обручення Марії та Йосипа», «Моління про посохи», «Першосвященники з пурпуром, що виткала Марія», «Цілування Марії та Єлизавети», «Христос у храмі», «Богородиця у славі», «Благовіщення». В апостольському ряді обабіч образу «Цариці Небесної» міститься зображення шістьох апостолів з кола 70-ти (по три в одній іконі): «Св. А постоли Іосій Варсава, Климент, Сосіпатр», «Св. Апостоли Онісій, Стахій, Архіпп». Далі подібний за композицією образ розміщений на пов‘язуючій ланці між приділом та центральною частиною — «Св.Апостоли Клеопа та Кіндрат і Св. Діонісій Арєопагіт». У вінцевому пророчому ярусі розташовуються, обабіч центральної ікони «Коронування Богородиці», образи в різьблених картушах: «Пророк Авакум», «Пророк Гідеон», в симетричних картушах по іншій бік центральної ікони образи втрачені, а пов‘язуючу ланку вінчає образ «Пророк Ілля».

В південній частині іконостасу, присвяченій Святій Трійці тематика іконопису так само розгортається від центральних, стрижневих образів: намісного «Старозавітна Трійця», центрального у святковому ряді «Неділя Всіх Святих», Деісісу апостольського ряду та вінцевого образу «Бога Саваофа». До складу намісного ярусу увійшли ікони: «Зішесття Христа в пекло», «Воскресіння» (пов‘язуюча ланка між центральною частиною та іконостасом приділу), «Зішесття Св. Духа», «Першосвященник Мельхіседек, цар Салімський» (дияконські ворота), «Богородиця з немовлям» (образ новий), «Св. Феодосій». В антепендіумі збереглась ікона «Страта Св. Катерини». Серед ікон святкового ярусу слід згадати: «Увірування Хоми», «Зцілення біснуватого», «Христос і самаритянка», «Зцілення

сліпого». До апостольського, деісісного ярусу увійшли ікони: «Св. Апостоли Тадей, Тимофій, Симон» (на вигині що обходиться стовп), «Св. Апостоли Варнава, Іаків, Матфей», «Св. Апостоли Сила, Іаків, невідомий» . В пророчому ярусі обабіч образу Саваофа розташовуються ікони: «Пророк Ієзекіль», «Пророк Соломон», «Пророк Софоний», «Пророк Іосія», «Пророк Міхей».

Обстеження іконостасу встановили, що основу його складають липові дошки з рівною поверхнею завтовшки від 2 до 4 см., пофарбовані у синій колір, синє тло покриває ажурна дуже тонка за малюнком наскрізна різьба, яку створюють стилізовані рослинні орнаменти: грона винограду, яблука, груші, макові голівки, дубове, виноградне та акантове листя. Різьблення іконостасу не несе конструктивних навантажень, а є лише декоративним оздобленням, що вкриває всю його поверхню. Воно виконане з липи і вкрите щільним шаром левкасу та позолоти («на полімент»).

Дрібні за розміром ікони святкового та пророчого ярусів виконані як одне ціле з різьбленим обрамленням у вигляді картушів. Стіна іконостасу складається з окремих щитів, з'єднаних поміж собою і каркасом за допомогою гачків та цвяхів ковальського виготовлення. Ці цвяхи збереглися у другому ярусі. Всі ікони Сорочинського іконостасу виконано на липових дошках в олійній техніці, дошки ікон склеєні з двох частин, зрідка з 3 і з'єднані рухливими шпонками по дві зустрічні. Зворотній бік оброблено зензубелем, а на стиках дощок заклеєно прядивом, коноплею відповідно до української традиції. На деяких іконах спостерігаються заклеєні коноплею дошки і з лицьового боку, що добре видно замість паволоки на місці втрати на іконі «Св. Пророк Данило».Левкас на іконах клеєкрейдяний багатошаровий білого кольору, товщиною до2 мм, здебільшого крихкий, а в деяких випадках з відшаруванням від основи по краях. Фарбований шар щільний з гладкою поверхнею, живопис багатошаровий із застосуванням лесувань. Більш корпусно прописано лики, руки, складки одягу. Цією ознакою вирізняються пророчий ярус, де живопис має виразну фактуру, вочевидь з розрахунку на сприйняття із значної висоти. Прикраси і орнаменти виконано золотом.


23.10.2014; 00:04
хиты: 927
рейтинг:+3
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь