Порошкові вогнегасники використовують для гасіння невеликих за площею пожеж горючих рідин, газів, електроустановок під напругою до 1000В.Для створення тиску в корпусі встановлений балон з азотом, діоксидом вуглецю або повітрям, який знаходиться під тиском 15МПа. Для викиду порошкового заряду через конічну або циліндричну насадку у вогнегаснику є балончик із стисненим повітрям або зрідженим двоокисом вуглецю. Для запобігання зволоженню та замочуванню сухого порошку у вогнегасниках насадку герметично закривають спеціальною пробкою.Для приведення вогнегасника в дію виймають пробку з насадки, потім вогнегасник спрямовують на вогнище, розгерметизовується газовий балончик шляхом відкривання вентиля або протикання герметизуючої перетинки. Газ потрапляє в корпус вогнегасника, створює тиск та виштовхує порошок, який містить 96,5% кальцинованої соди, 1% графіту, 1% стеарату заліза, 1% стеарату алюмінію, 0,5 % стеаринової кислоти. Порошок являє собою білі аморфні дрібнодисперсні частинки, що плавляться під дією тепла та виділяє діоксид вуглецю. Розплавлений порошок спучується, покриває речовину, що горить, плівкою низької теплопровідності, заважаючи поширенню вогню, ізолює речовину, що горить, гальмує реакцію горіння як інгібітор.