Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою породження нового знання, активну форму творчого відображення і перетворення людиною дійсності. Мислення належить до продуктивних психічних процесів (на відміну від репродуктивних, належних до пам'яті тощр), оскільки породжує такий результат, якого ані в самій дійсності, ані в суб'єкта думки досі не існувало. Мислення також можна розуміти як шлях одержання нових знань, як творче перетворення неявних уявлень. Є активною формою творчого відображення та перебудови людиною дійсності; мислення завжди пов’язане з наявністю проблемної ситуації, завдання; мислення обов’язково присутнє в усіх пізнавальних процесах; мислення – це рух ідей, що розкривають сутність речей; підсумком мислення є не образ, а певна думка, ідея.
Класифікація:
ЗА ПСИХІЧНИМ ЗМІСТОМ: ПРАКТИЧНЕ а)НАОЧНО-ДІЙОВЕ мислення, що відбувається в ситуації сприймання конкретних об’єктів і дій з ними б) НАОЧНО-ОБРАЗНЕ мислення, в змісті якого переважають образи, більш чи менш узагальнені уявлення про об’єкти
ТЕОРЕТИЧНЕ (АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНЕ) а)ТЕОРЕТИЧНЕ
ПОНЯТІЙНЕ здійснюється в формі абстрактних понять, суджень та логічних операцій, більш точно відтворює дійсність б) ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРАЗНЕ (творче)доповнює узагальнене відтворення світу суб’єктивними творчими образами та допомагає його перетворювати
ЗА ЗМІСТОМ ЗАВДАНЬ: ПРАКТИЧНЕ: мислення, що безпосередньо здійснюється у процесі вирішення практичних завдань. ТЕОРЕТИЧНЕ: мислення, що спрямоване на відкриття законів, властивостей, властивостей об’єктів
ЗА СТУПЕНЕМ НОВИЗНИ: РЕПРОДУКТИВНЕ мислення, що відбувається за вже відомим. ТВОРЧЕ
мислення, в процесі якого відбувається пошук (створення) невідомого алгоритму вирішення завдання
ЗА СТУПЕНЕМ РОЗГОРНУТОСТІ: ІНТУЇТИВНЕ мало усвідомлене, з відсутністю чітко виражених етапів, швидке мислення. ДИСКУРСИВНЕ чітко усвідомлене, при наявності плану, відносно повільне мислення
ЗА СФЕРОЮ ЗАСТОСУВАННЯ:ПОБУТОВЕ:мислення, за допомогою якого вирішуюся побутові проблеми. ХУДОЖНЄ мислення, що використовується в художнійній творчості. НАУКОВЕ мислення, що використовується в науковій діяльності
