Теорії грошей - це сукупність поглядів різних напрямів світової економічної думки про роль і місце грошей в економіці.
Розрізняють три основні теорії грошей: металі стична, номіналістична та кількісна .
У металістичній теорії ототожнюються грошовий обіг і товарний обмін, а також стверджується, що золото і срібло за своєю природою є грошима, які у свою чергу є простим технічним знаряддям обміну. Зачатки цієї теорії виникли ще за античних часів, але найбільшого поширення вона набула в середні віки, в епоху первісного нагромадження капіталу. Меркантилісти пов'язували металістичну теорію з ученням про гроші як багатство нації. Металістична теорія містила низку помилок: ототожнення грошей з товарами, нерозуміння того, що гроші — товар особливого роду, загальний еквівалент усіх інших товарів, її прихильники заперечували правомірність існування грошових знаків — замінників справжніх грошей. З поширенням паперових грошей Металістична теорія поступово втратила своє значення.
Номіналістична теорія розглядає гроші як умовні знаки, що не містять внутрішньої вартості. Вона заперечує товарну природу грошей, розглядає їх виникнення як результат домовленості людей з метою полегшити обмін або як наслідок ухвалення державних законодавчих актів. Згідно з цією теорією, вартість грошей не залежить від їх матеріального вмісту і визначається лише найменуванням. Номіналістична теорія, на відміну від металістичної, розриває зв'язок грошей з золотом. Об'єктивною передумовою виникнення номіналістичної теорії послужив перехід від зливкового золотого обігу до монетного, коли гроші почали приймати не за вагою, а за найменуванням. З виникненням паперових знаків грошей посилився вплив цієї теорії. Перші уявлення про гроші як номінальні знаки для полегшення товарного обміну виникли в рабовласницьку епоху. Подальший розвиток номіналістична теорія одержала у XVIII ст. (англійські економісти Дж. Стюарт, Дж. Берклі та ін.), найдетальніше її розробили уже в XX ст. німецький економіст Г. Кнапп і австрієць Ф. Бендіксен.
Період зародження кількісної теорії грошей відноситься до ХVI ст. Базові положення теорії:
причинності, згідно якого зміна цін визначається зміною кількості грошей; пропорційності, згідно якого ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу; однорідності, згідно якого при зміні кількості грошей в такій же пропозиції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення цін на окремі товари залишається незмінним. Першим відомим представником був Жан Бодлер. Найбільш виразну ідею кількісної теорії висловив Девід Юм. Він обґрунтував принцип однорідності: якщо гроші є однорідними, це веде до подвоєння їх вартості як матеріалу, і як товару.
