ГКП -регулювання макроекономічних процесів, яке здійснюється центральним банком з метою ефективного впливу на господарську активність, темпи економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення зайнятості робочої сили.
Основним об’єктом грошово-кредитного регулювання центрального банку є сукупна грошова маса, від розміру якої залежить динаміка основних показників розвитку економіки.
ТИПИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ:
Рестрикційна грошово-кредитна політика (політика “дорогих грошей”), спрямовується на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і гальмування темпів зростання грошової маси в обороті. Застосовується рестрикційна політика як з метою згладжування різних коливань фаз економічного циклу, так і для боротьби з інфляцією та стабілізації грошової системи.
Експансійна грошово-кредитна політика (політика “дешевих грошей”), спрямовується на розширення обсягів кредитних операцій, зниження рівня процентних ставок і загальне зростання грошової маси. Застосовується експансійна політика з метою подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності стимулювання інвестиційних процесів та збільшення платоспроможності попиту на товари і послуги.
Якщо НБУ проводить рестрикційну політику, то він підвищує норму обов'язкових резервів. Такою ж мірою збільшується сума обов'язкових резервів і зменшується ресурсний потенціал кожного комерційного банку.
