Поняття ефективності — на будь-якому напрямі суспільного життя вона визначає доцільність дій господарюючого суб'єкта в економічній системі. Розрізняють суспільну, виробничу, соціальну, технічну, економічну ефективність. Технічна ефективність визначає результативність дій, спрямованих на вдосконалення техніки і технології, соціальна — на поліпшення умов праці, психологічного клімату в трудовому колективі тощо, економічна — на підвищення прибутковості всієї господарської діяльності, суспільна — на подолання нерівності в розподілі доходів і підтримання соціальної справедливості, виробнича — на мінімізацію витрат і максимізацію прибутку. Всі види ефективності тісно пов'язані між собою, взаємозалежні і разом визначають ефективність економічної системи країни загалом.
Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.
Продуктивність праці є узагальнюючим показником оцінки економічної ефективності суспільного виробництва і в загальному вигляді вимірюється як відношення виробленого національного доходу в країні до середньої чисельності працівників, зайнятих у галузях матеріального виробництва.
Конкурентоспроможність підприємства можна оцінити за показниками обсягів продажів і їх збільшення, зростання рентабельності.
Фінансова стійкість підприємства характеризується можливістю покривати за власні кошти вклади в основні фонди, оборотні кошти, нематеріальні активи, не допускаючи при цьому невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості та сплачуючи за своїми зобов'язаннями у визначені терміни.
Коефіцієнт платоспроможності вимірює фінансовий ризик, тобто вірогідність банкрутства. Високий Кп свідчить про мінімальний фінансовий ризик і гарні можливості для залучення додаткових коштів інвесторів, низький — навпаки.
Ліквідність — це здатність вчасно сплатити борги (зобов'язання). Коефіцієнт ліквідності дорівнює
Що вищий коефіцієнт ліквідності, то більша платоспроможність фірми.
В умовах ринкової економіки зростає цінність вірогідної інформації про результати діяльності підприємства. Прийняття рішення на основі необ'єктивної інформації може призвести до банкрутства. Крім того, вибір партнера на ринку й ефективність співробітництва з ним також залежать від вивчення фінансового становища майбутнього партнера.
52. Фінансово-майновий стан підприємства: поняття, мета та завдання оцінки.
Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Мета проведення фінансового аналізу— обґрунтування шляхів досягнення оптимальних параметрів соціально-економічних явищ і процесів у економічних суб'єктів, що перевіряються. Ця мета визначає і більш конкретні завдання такого аналізу, серед яких можна виокремити такі:
— об'єктивна оцінка фактичного стану, динаміки і тенденцій розвитку економічного суб'єкта, його місця в системі ринкових відносин, їх реального відображення у представленій для перевірки звітності;
— поглиблене вивчення аудиторами економічних явищ і процесів, знаходження причинно-наслідкових взаємозв'язків між ними з метою видачі замовникам науково обґрунтованих рекомендацій;
— дотримання комплексного підходу в аналізі різних видів діяльності економічних суб'єктів;
— визначення кількісного впливу факторів на результати функціонування господарської системи й окремих її підрозділів (підсистем);
— пошук та реалізація резервів виходу господарської системи на оптимальну траєкторію її розвитку за рахунок покращення роботи економічного субєкта.
1. Вчасна й об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, визначення його "болючих точок" і вивчення причин їх виникнення.
2. Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності і фінансової стійкості.
3. Розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
4. Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
53. Показники та фактори, що визначають фінансово-майновий стан підприємства
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:
- прибутковість роботи підприємства;
- оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов'язкових платежів;
- наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;
- раціональне розміщення основних і оборотних фондів;
- платоспроможність та ліквідність.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:
- структурний аналіз активів і пасивів підприємства;
- аналіз фінансової стійкості;
- аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);
- аналіз необхідного прирості власного капіталу.
- Експрес- та фундаментальна оцінка фінансово-майнового стану підприємства: поняття, цілі та особливості застосування.
Мета експрес-аналізу - наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об'єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця. Експрес-аналіз доцільно проводити у три етапи: - підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання та аналіз звітності.
Мета першого етапу - прийняти рішення про цілеспрямованість аналізу фінансової звітності і переконатись у її підготовленості до читання.
Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу.
Третій етап - основний в експрес-аналізі. Його мета - кінцеве оцінювання результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводять з тією чи іншою мірою деталізації в інтересах різних користувачів.
Сенс експрес-аналізу - відбір невеличкої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних у визначенні показників та постійне відстеження їх динаміки. Фактично, експрес-аналіз є своєрідним моніторингом фінансового стану підприємства, тому використання складної системи показників при його проведенні є недоцільним.
Фундаментальний аналіз, який ґрунтується на оцінці стану емітента на ринку, показників обсягів продажу, активів і пасивів, дохідності та іншої інформації, яка характеризує ефективність діяльності емітента.
Центральна частина фундаментального аналізу — вивчення виробничої і фінансової ситуації на підприємстві-емітенті. Аналіз звітності і розрахунок фінансових коефіцієнтів дозволяють визначити фінансовий стан підприємства.
Виділяють наступні групи показників:показники платоспроможності (ліквідності) — вони дають уявлення про здатність підприємства здійснювати поточні розрахунки і оплачувати короткострокові зобов'язання. До них відносять коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загальний коефіцієнт покриття.