Для обгрунтування планових обсягів доходів підприємства застосовуються такі основні методи: екстраполяції динамічних рядів, факторно-аналітичний, програмно-цільовий, прямого розрахунку. Прцес застосування методу прямого розрахунку для обгрунтування планового обсягу доходів від реалізації продукції характеризується порівняно з іншими методами планування низким рівнем трудомісткості і передбачає вик. розрахункуів за такою формулою:
Д=КіЦр - З,
Д-дохід, Кі- обсяг виробництва і-го виробу в натуральних одиницях виміру, Ці – ціна реалізації і-го виробу, Зі – обсяг знижок, які передбачається надати покупцям і-го виду продукції. Розрахунок Д з вик. цього методу здійснюється за номенклатурними позиціями та у розрізі окремих угод купівлі-продажу. В основу Методу екстраполяції динамічних рядів покладено перенесення тенденцій у зміні значень показника в аналітичному періоді на плановий. Згідно з цим методом основним фактором, що визначає обсяг показника, є час. Планове значення показника доходу, визн. як функція від часу:
f(t)
Факторно-аналітичний метод передбачає визначення планового обсягу виручки від реалізації, розрахунок середніх темпів росту виручки та обсягу випуску продукції, зіставлення темпів зміни виручки та обсягів виробництва продукції тощо. Метою застосування програмно-цільового методу є розрахунок необхідного його обсягу, що забезпечує покриття витрат та отримання цільового прибутку:
Д – обсяг необхідного доходу, В – плановий обсяг постійних витрат, П – обсяг цільового прибутку, Спп – ставка податку на прибуток, Рв – рівень витрат змінні у ціні реалізації одиниці продукції. Обгрунтування планового обсягу доходів підприємства від ін. видів діяльності проводиться з вик. методу прямих техніко-економічних розрахунків і має враховувати специфічні характеристики процесу формування доходів за кожним з видів.