-це процес планування виробничо-збутової діяльності підприємства на основі вивчення ринку з метою реалізації товарів і послуг та отримання прибутку в умовах конкуренції.
Маркетинг необхідний за таких умов:
· насичення ринку товарами, тобто перевищення пропозиції над попитом ("ринок покупця");
· гостра конкуренція, посилення боротьби за покупця;
· вільні ринкові відносини, тобто можливість без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту і постачання, встановлювати ціни, вести комерційну політику тощо;
· oповна самостійність підприємств.
Основні завдання та функції маркетингу
- Розробка нових продуктів. Удосконалення продуктів, що випускаються. Розширення асортименту продукції. Прийняття рішень про використання товарних марок.
- Встановлення цін, враховуючи тип ринку, дії конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, етапи життєвого циклу продукту та інші фактори.
- Планування і формування каналів розподілу продукту: збутових складів, демонстраційних залів, власних торговельних підприємств, торговельних посередників—підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Робота із замовленнями покупців. Складування продукції. Зберігання продукції. Транспортування продукції.
- Реклама продукції.
Таким чином, успіх компанії залежить не тільки від її власних дій, але і від того, наскільки добре потреби кінцевого споживача задовольняються всіма ланками ланцюга.
Мал1.1. Елементи системи маркетингу підприємства
-
Для успішного опанування маркетингу потрібно дотримуватися таких умов:
-
організація навчання керівників і фахівців основних прийомів і засобів; підготовка відповідних кадрів; створення кадрового потенціалу маркетологів-професіоналів;
-
побудова необхідної організаційної структури (спеціальні служби маркетингу);
-
створення науково-матеріального забезпечення дослідження маркетингу;
-
високий рівень виконання маркетингових елементів;
-
механізм стимулювання для переорієнтації на маркетинг.
Мета маркетингу, з одного боку, — створити умови для пристосування виробництва до суспільного попиту, потреб ринку; розробити систему організаційно-технічних заходів для вивчення ринку, інтенсифікації збуту, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою одержання максимального прибутку, а з іншого боку, — шляхом використання засобів, прийомів, усієї системи маркетингу впливати на сферу реалізації: попит, пропозицію, ціни, умови збуту, канали розподілу.
Можна виділити три основних девізи маркетингової діяльності:
1. Споживач — „король”.
Це означає, що потрібен систематичний, всебічний, ретельний облік потреб, стану і динаміки попиту, споживання, особливостей ринку, умов підприємницької діяльності для прийняття обґрунтованих господарських рішень.
2. ”Виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється”.
Іншими словами, необхідно створити умови для максимального пристосування виробництва, асортименту і якості продукції, усієї системи управління виробничо-збутовою діяльністю до потреб ринку, структури і динаміки суспільного попиту.
3. Створюючи товар, створюй і споживача. Цей девіз вимагає активного впливу на попит, ринок та інші умови реалізації за допомогою всіх доступних засобів (реклама, товарна і цінова політика, контроль за сферою товароруху і т. ін.).
З названих девізів випливають основні принципи маркетингу (додаток 2).
Ці принципи визначають конкретні напрями діяльності підприємств, які здійснюються в рамках маркетингу, зміст і спрямування його основних функцій, для яких властивий еволюційний розвиток на підприємствах.
У кінцевому підсумку, зміст функцій маркетингу визначається масштабами виробництва і збуту, умовами конкуренції, товарним асортиментом, особливостями споживання і попиту на продукцію підприємства, характером зв’язків з товаропровідною мережею тощо.
Відповідно до названих девізів і принципів маркетингу здійснюється низка основних функцій:
- маркетингові дослідження ринку;
- розробка і планування асортименту;
- збут і розподіл (організація товароруху і продажу);
- стимулювання збуту і реклама.
Величезну роль серед функцій маркетингу відіграє дослідна робота. Дуже важливо виробити добре скоординовану програму вивчення й оцінки різноманітних факторів, від яких залежить успіх виробничої і ринкової діяльності підприємства.
Керуючись результатами ринкових досліджень, визначають потреби в елементах постійного і змінного капіталу, вирішують як планувати обсяг та асортимент продукції, що випускається, як диверсифікувати і комбінувати виробництво, обирають відповідну політику цін, засоби і характер реклами і т. ін.
На базі рекомендацій дослідного відділу планують товарний асортимент; визначають виробничі, технічні, фінансові потреби і джерела забезпечення їх; розробляють деталізовану програму виробництва і реалізації, загальні стратегічні завдання ринкової політики, а результати досліджень втілюють у програму маркетингу, яка, по суті, є планом проведення збутових компаній.
Розглянемо, які основні види діяльності охоплює кожна з функцій (Додаток 3).
Основними об’єктами маркетингової діяльності є:
1. ринок;
2. споживач;
3. товар;
4. ціна;
5. товарорух;
6. реклама;
7. стимулювання.
У результаті досліджень на кожному з названих напрямів здійснюються конкретні розробки, які використовують для формування стратегії і тактики маркетингової діяльності підприємства. У сучасних умовах формування ринкової економіки не можна дати однозначну оцінку можливості застосування концепції маркетингу на вітчизняних підприємствах.
Застосуванню маркетингу на вітчизняних підприємствах перешкоджає ряд проблем (додаток 4).
Вітчизняні підприємства на сучасному етапі можуть використати три рівні маркетингової діяльності.
Перший рівень — діяльність підприємства на основі маркетингової концепції зміни всієї філософії управління підприємством.
Другий рівень (створення служби) — на підприємстві використовують окремі комплекси (групи) обопільного зв’язку методів і засобів маркетингової діяльності.
Третій рівень — на підприємстві ізольовано реалізують окремі елементи маркетингу.
Реально в сучасних умовах на підприємствах використовують другий і третій рівні. На підприємстві в зовнішньоторговельній діяльності слід застосовувати маркетинг як цілісну концепцію ринкового управління.
