Слово «дизайн» зазвичай пов'язують із багатьма речами, які нас оточу ють, і переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.
Дизайн (від англ. design, від італ. disegno — «позначення») — це творча діяльність, метою якої є визначення певних якос тей промислового виробу. У середині XX століття у професійному лексиконі для позначення формоутворення в умовах індустріального виробництва використовува лось поняття «індустріальний дизайн». Цим поняттям підкреслювався його нерозривний зв'язок з індустріальним виробництвом і конкретизу валась багатозначність терміна «дизайн». Слід сказати, що багато того часних часописів з питань техніки під час розгляду питання про дизайн давали уточнення — індустріальний дизайн. Але поволі, з розвитком проектно-художньої сфери в галузі індустріального формоутворення цю діяльність почали називати одним словом — «дизайн». Частково це по яснювалось ще й тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріаль- ного розвитку. Згодом дизайн увійшов практично в усі галузі діяльності людини, став основною рушійною силою естетизації предметного середо вища.
Дизайн застосовують під час створення будь-якого технічного про мислового виробу, в будь-якій сфері людської життєдіяльності, де соціально-культурно зумовлене спілкування між людьми.
Дизайн як творчий процес можна поділити на художній дизайн (ство рення речей з точки зору естетичного сприйняття) та технічну естети ку — наука про дизайн, з урахуванням усіх аспектів, і передусім конс труктивність (ранній етап становлення дизайну), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації техніч ного виробу і т. д. (сучасне розуміння дизайну).
Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнто ваний на досягнення найповнішої відповідності створюваних виробів і середовища загалом можливостям і потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.
Зміст терміна «дизайн» має різні тлумачення: створення прекрасних форм, предметів або створення речей, які б мали ринковий попит. Ди зайн розглядають як діяльність художника-конструктора в галузі проек тування масової промислової продукції і створення на цій основі пред метного середовища.
Художнє конструювання як практика дизайну є своєрідним методом проектування предметного середовища. Виникло воно на певному етапі культурно-економічного розвитку суспільства, є продовженням культу ри й перебуває на зламі двох своєрідних галузей людської діяльності — технічної та естетичної. Взаємодія двох видів діяльності визначаєспецифіку дизайну як особливого виду творчої естетичної діяльності, що поєднує естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального вироб ництва.
Дизайн є невід'ємною складовою процесу проектування, методом компонування предметних елементів і зв'язків у системі «людина — се редовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживчих) властивостей об'єкта, що проектується, у співвідношенні із сучасним цілісним ідеалом матеріальної й естетичної культури.
Міжнародною радою з художнього конструювання, до складу якої входять 67 професійних організацій із 37 країн світу, дизайн роз глядається як творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей предметів, що випускаються промисловістю. Ці якості включа ють і зовнішній вигляд виробу, але головним чином — ті структурні і функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб на єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду виробника.
Дизайнер — це фахівець, що відповідає за функціональний та есте тичний рівень предметів і компонентів, створюючи певне середовище. Тобто метою дизайнерської діяльності є естетична організація предмет ного середовища. Жорсткі закони конкурентної боротьби на ринку продукції вимагають від художника-дизайнера враховувати вимоги споживачів до продукції, рівень розвитку нових технологій, особливості дизайнерських традицій національних шкіл, народних майстрів.
Дизайн сьогодні — це провідна технологія у створенні будь-яких речей, починаючи від літаків і суден і завершуючи модельним одягом та побутовими приладами. Тому дизайнер має працювати у творчій співдружності з інженерами, конструкторами, вченими, технологами, економістами, лікарями, знаходити цілісне уявлення про майбутній виріб, прогнозувати можливі негативні наслідки від користування таким виробом людиною.
Дизайнер повинен мати широкий кругозір і гарний естетичний смак, уміти творчо мислити, володіти аналітичними та об'ємними методами пошуків форми, добре знати конструктивні й оздоблювальні матеріали. Таким чином, дизайнер займає чільне місце в галузі художнього конс труювання, в проектуванні складних виробів, де технічна й естетична сторони однаково важливі.
Завдання дизайну — формування гармонійного предметного сере довища, що найповніше задовольняє матеріальні й духовні потреби людини. Тому дизайн створює матеріальні цінності, які безпосередньо в процесі художнього конструювання набувають естетичного вигляду. Дизайн за своїм характером, методом (художнє проектування) і метою належить до естетичної діяльності. За предметом, засобами і результатами дизайнерська діяльність входить до структури промисло вого проектування, а через нього — в систему промислового виробництва. Як свідчить світовий досвід, дизайн — це потужне джерело забезпе чення якості товарів і послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, всього середовища життєдіяльності. Його застосування, за відносно незначних фінансових вкладень, здатне забезпечити вагомий позитивний ефект в економіці держави, розвитку матеріальної культури суспільства.
