Закон вертикалі і горизонталі (закон хреста)
Закон вертикалі і горизонталі (хреста) — залежність одного об'єкта від іншого, що характеризується стійким положенням щодо вектора центра ваги і лінії обрію.
Цей закон в образотворчому мистецтві є мірою земного, усвідомлення матеріального буття в межах земної цивілізації, прагнення затвердиться, зайняти стійке положення чи послідовний рух з виразно вивіреною траєкторією, якщо ми стосуємося властивостей.
Однозначне застосування Закону хреста в структурі композиції практично призводить до повчального змісту твору. Тільки закон вертикалі і горизонталі (хреста) сполучається з законом театральності.
. В .Суриков. Бояриня Морозова.
Шишкін.Жито
23.Укр. авангард: Мистецтво авангарду зруйнувало традиційні засади художньої творчості. Якщо стиль модерн був викликаний неприйняттям індустріалізації та урбанізації, то авангард пов'язаний з цими процесами органічно — він є прямим породженням нових ритмів життя, прискорених темпів змін, величезних, емоційних та психологічних перевантажень — і загалом світу, в якому панують катаклізми, а людина втрачає узвичаєну точку опори.
Авангардизм у живопису — це різні напрями, які виступали щоразу з позицій відкриття нових ідей. Однак у всіх авангардних течій є спільне, що дає підстави єднати їх в одну художню епоху.
Передусім, це принципова установка на новаторство, яке не просто заперечує попередні стилі — воно їх повністю ігнорує...
По-друге, художники-авангардисти свідомо відмовляються від буквалізму — від зображення предметного світу таким, яким його бачить око художника. І кожна нова авангардна течія відкриває свій спосіб проникнення у сутність речей та явищ. Тому важливою рисою авангарду є його аналітичність.
Авангардне мистецтво — і це теж його особливість — несе в собі специфіку світовідчуття людини XX століття. Художники увібрали в себе шалений темперамент своєї доби, відчуття історичного зсуву, всесвітності змін, які відбуваються зрушенням всіх традиційних координат життя. Невипадково одним з найпоширеніших сюжетів авангардного живопису 10—20-х років стала "Композиція", де зсунуті з місця всі форми, де розколоті слова, де площини наче плавають чи насуваються одна на одну у неспокійному, вібруючому середовищі. Ці картини відбивають всю збентеженість, все сум'яття і невпорядкованість свого часу. І вони ж виявляють пристрасні пошуки нової точки опори для людини у розбурханому й нестабільному світі.
( К. МАЛЕВИЧ .сублемастична композ.)
