Закон цілісності
Цей закон вимагає, щоб композиція сприймалася єдиним і неподільним твором мистецтва, в якому кожна зображена мета доповнює зміст, його цілісність. Цілісність композиції залежить від здібностей проектанта підпорядковувати другорядне головному, злити все в один неподільний організм твору; кожна деталь його має сприйматися як необхідне, доповнювати щось важливе до розвитку задуму автора.
Основні ознаки цілісності - неподільність, взаємозв’язок і узгодженість усіх елементів композиції;
Неподільність композиції – перша й головна ознака закону цілісності створюється в композиції проектантом так званою конструктивно-художньою ідеєю твору, яка єднає всі образи твору в одне ціле.
Створюючи ідею композиції, проектант спочатку узагальнено визначає лініями або плямами положення основних її частин, поєднує їх, а потім розробляє деталі в межах визначених силуетів цих частин [19, 142]. Як правило, силуети плям або лінії можуть нагадувати певні геометричні форми, які пізніше об’єднають у собі більш дрібні. Так, у полотні видатного українського художника Миколи Пимоненка "Страсний четвер" чітко простежується попередня геометризована композиція, що тримає простір кожної картини.
Не менш важливою ознакою закону цілісності є необхідність взаємозв’язку і взаємної узгодженості всіх компонентів композиції. Закон цілісності, що диктується закономірностями зорового сприймання дійсності, вимагає виявлення в композиції головного, сюжетно-композиційного центру, якому підпорядковані другорядні образи (деталі). Так, картина І. Рєпіна «Іван Грозний і син його Іван» є однією з найдосконаліших композицій, в якій все настільки геніально створено, що неможливо ні забрати, ні додати жодної деталі, щоб не порушити її цілісності. Згідно з конструктивно-художньою ідеєю твору художник виділяє центр композиції яскравим освітленням і детальною виразністю зображення грізного батьківського обличчя царя-убивці та смертельно пораненого його сина. Усе в картині підпорядковане головному: бачимо передусім виразно освітлені обличчя двох людей, які розкривають зміст трагедії; лише потім розглядаємо одяг персонажів картини та багатий інтер'єр, які взаємозв'язані й допомагають сприйняттю місця дії та задуму художника.
2. хз
