У процесі композиційного пошуку використовують художні прийоми:
Контраст, нюанс, тотожність;
Масштабність, масштаб;
Симетрія, асиметрія;
Статика, динаміка.
Симетрія – однаковість розташування елементів відносно точки, осі або площини. Симетрія характерна для всього живого і неживого у природі: листя, квітів, трав, комах, кристалів тощо. Тіло людини – симетрична форма з вертикальною віссю симетрії, що проходить згори донизу через середину тіла. Вісь симетрії зорово розділяє тіло людини на ліву і праву половину, що характеризує рівновагу цілого.
Існують різні види симетрії:
Класична |
Симетрія відображення Переносу Повороту в просторі Повороту на площині |
Афінна |
Симетрія розтягування Стискання Зсуву |
Подібності |
Симетрія подібності К Симетрія подібності L |
Криволінійна |
Симетрія кручення Стискування Зламу Простого вигину |
Симетрія є одним із важливих композиційних засобів досягнення єдності і художньої виразності проектованої моделі.
Асиметрія – розташування елементів при відсутності точки, осі або площини симетрії. Асиметрія надає формі різного ступеню динаміки, яка може бути зовнішньою або внутрішньою. В асиметричній композиції важливим є розташування акцентів у костюмі, візуальна урівноваженість усіх його частин. Строго симетрична композиція виключає водній моделі використання прийому асиметрії і навпаки. У симетричних композиціях частіше за все чітко вирізняється центр. В асиметричній децентралізованій композиції іноді рівновага свідомо послаблюється або навіть відсутня.
ЗАВД 2
Ці засоби − пропорція, контраст, симетрія, рівновага тощо − діють не ізольовано, а разом, проникаючи одне в одне. Треба враховувати, що засоби гармонізації особливо виявляються у кожному виді мистецтва на основі внутрішніх законів його існування, матеріалів і мови.
http://studopedia.su/2_28482_zasobi-kompozitsii.html