Повоєнна культура. Жданівщина.

Відбудова шкіл, вузів, театрів і т.д. У перші післявоєнні роки в Україні настала політико-ідеологічна реакція, яка за ім‘ям секретаря ЦК ВКП(б), який керував ідеологічною роботою в країні, отримала назву “жданівщина”. Грубий, авторитарний стиль і некомпетентне втручання в діяльність творчої та наукової інтелігенції країни, звинувачення її кращих представників у формалізміі і безідейності. У біологічній науці поширилася “лисенківщина”, який займав реакційні позиції щодо генетики. З 1948р. почалася чистка серед науковців. В 1947 р. огидну роль в укр. культурі зіграв  Каганович. Під його тиском у 1947 р. гостро критикували М. Рильського, Ю. Яновського, І.Сенченка. Під заборону потрапила сатира - критичний струмінь у письменстві. "Правда" нагадала М. Рильському про його "серйозні ідеологічні помилки" і суворо засудила оперу К. Данькевича "Богдан Хмельницький". Зазнав критики Довженко за націоналізм в стрічці «Україна в огні». Окрім такого планомірного, систематичного контролю сталінський режим провадив викривальні кампанії, щоб добитися цілковитого послуху серед інтелігенції. Ці кампанії набули найбільшого розмаху в перші післявоєнні роки, втілившись у сумнозвісній політиці "жданівщини".