Мюнхенською угодою 1938 року частина території Чехословаччини була передана Німеччині. У закарпатських українців з'явилася надія на отримання автономії для Закарпаття. 11 жовтня було створено перший уряд так званої Карпаторуської держави, який очолив А.Бродій. 22 листопада 1938 року було прийнято закон Чехословацької Республіки про Конституцію Карпатської України. Новосгворений уряд заходився будувати українську державність. Почалася українізація освіти та адміністрації. Відбулися вибори до Сейму — вищого законодавчого органу країни. 15 березня 1939 року сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Але останнє слово в розв'язанні проблеми "Підкарпатської Русі" належало Німеччині і карпатські українці сподівалися на її підтримку. Гітлер вирішив передати все Закарпаття Угорщині. Проте закарпатські українці не збиралися розлучатися з державністю, яку щойно проголосили. Кілька тисяч бійців воєнізованого формування "Карпатська Січ" вступили до нерівного бою з 40-тисячною угорською армією. Закарпатська Україна була окупована фашистською Угорщиною. Головною причиною падіння Карпатської України було те, що вона не отримала міжнародної підтримки. З відкритою неприязню ставилося до неї керівництво СРСР, вбачаючи в ній небезпечне вогнище українського самосгійнищва. У промові на XVIII з'їзді ВКП(б) 1939 року Сталін героїчну боротьбу карпато-українців охарактеризував словами: "Комашка, що хоче прилучити до себе слона". Карпатська Україна проіснувала кілька днів, але залишила глибокий сліп V -гя нятппапчш
