Легіон "Українські січові стрільці" (УСС) був сформований австрійським командуванням у 1914 р.. Не будучи впевненим у його лояльності, уряд обмежив чисельність легіону УСС до 2,5 тис. Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття, в район м. Мукачево. Тут було утворено три стрілецькі курені. Командиром легіону став М Галугцинський. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. В перші бої легіон УСС вступив в кінці вересня 1914 р. в районі Ужоцького перевалу. В кінці 1914 - на поч. 1915 р. стрільці охороняли карпатські перевали. "Усуси" проявили зразковий героїзм у битвах з російськими частинами на горі Маківка у травні 1915 р.; під Галичем у червні 1915 р. і над р. Стрипою влітку - восени 1916 р. Після великих втрат залишки полку УСС вивели в тил на доукомплектуванню, після чого в лютому 1917 він повернувся на фронт. У 1918 р. у складі австрійської армії полк УСС здійснив похід на Україну під командуванням сина австрійського ексгерцога Стефана-Вільгельма Габсбурга, якого українці називали Василем Вишиваним Пізніше Січові стрільці відіграли визначну роль в революційних подіях 1918 р. та творенні ЗУНР. УСС відіграли надзвичайно важливу роль в історії, яка полягали в наступному: 1. Стали зародком майбутньої армії. 2. Залишили по собі велику культурно-мистецьку спадщину, що стала частиною національної свідомості галицьких українців XX століття. 3. Велика пропагандистсько-виховна робота серед населення краю. 4. їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців. 5. Діяльна конструктивна участь УСС у революційних подіях 1917-1920 рр.
