Рух народників – це загальноросійська демократична течія, що ба зувалася на ідеях селянського соціалізму, розроблених російськими демократами О. Герценом і М. Чернишевським. Головна мета народни ків – досягнення соціалізму, спираючись на селянську громаду, в якій бачили зародки соціалізму. У народництві сформувалося 3 течії:
1. Пропагандистська (ідеолог Лавров П.) – народ не готовий до боротьби. Головне завдання є пропаганда ідей соціалізму серед селян;
2. АнархістськоBбунтарська (Бакунін М.) – селяни завжди готові до «бунту». Завдання – агітацією підняти народ на збройну боротьбу;
3. Змовницька (Ткачов П.) – провідною силою є інтелігенція, що створить змовницьку організацію, скине царя, поведе народ до соціалізму. В Україні народництво йшло тими ж шляхами, що й у Росії.
У діяльності народників можна виокремити три етапи:
– початковий (1859-1875 pp.), що проходив під гаслом «ходіння в народ», коли близько 3 тис. народників влаштувалися на різні роботи в селах, агітували селян, підбурювали їх до повстання. «Ходіння в народ» охопило майже всю Україну;
– на другому етапі, у другій половині 70-х pp., народники розгорнули масштабну пропагандистську роботу серед селянства та в містах. У цей час виникають народницькі гуртки в Києві, Одесі, Чернігові. В Києві створюється «Київська громада». Народники, перебуваючи в Україні, намагалися організувати повстання. Чигиринські селяни– бідняки і середняки – відмовилися платити податки, самочинно переділяли землі, послали ходоків до царя. Народники вирішили використати цю ситуацію – вони сфабрикували «царську грамоту», у якій закликали селян організовувати озброєні таємні дружини. Ці дружини повинні були у певний час піднятися на повстання. їх учасники збиралися на сходки, де обговорювали плани повстання. Однак 1877 р. змовники були викриті і заарештовані
– на третьому, останньому, етапі (80-ті pp. XIX ст.) народники після невдалих спроб організації селянства поширили свою агітацію і на робітників. Так, у Києві в 1880 р. вони заснували «Південно-російський робітничий союз». На цьому етапі народники переходять до активної боротьби з самодержавством методом терору. Першою його жертвою став генерал-губернатор Трепов, в якого стріляла Засулич (1878 p.).Після кількох спроб вбити царя Олександра II 1 березня 1881 р. в Петербурзі вони нарешті досягай своєї мети. Однак це тільки змінило ситуацію в країні на гірше, змовники були викриті й відправлені на шибеницю. Серед страчених був і уродженець України – геніальний винахідник, автор проекту реактивного космічного корабля М. Кибальчич. У 1885 р. народники з метою оживити свій рух зібрали в Катеринославі з'їзд, але невдовзі їх керівники були заарештовані, і народницький рух припинив свою діяльність.
