Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». Проблема появи та формування козацької верстви й досі є дискусійною. Перші спроби її розв'язання були зроблені польськими істориками ще на початку XVII ст. З часом викристалізувалася низка версій, що пояснюють походження козацтва: ї )«хозарська»- ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами» або хозарами; «чорно-клобуцька»- вбачає в них нащадків «чорних клобуків» - тюркського племені, що колись жило в пограйичному зі Степом Пороссі; 3)«татарська» - виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства — козацтво; 4)«автохтонна» - доводить, що козацтво є прямим спадкоємцем вічових громад Київської Русі; 5)«болохівська» - пов'язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів; 5) «бродницька» - висвітлює генетичний зв'язок козацтва зі слов'янським степовим населенням періоду Київської Русі - «бродниками», які жили у пониззі Дунаю; 7) «уходницька» - пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю: 8 ^«захисна» — пояснює появу козаптва
 |
|
||||||
|
|||||||
