Історична наука накопичила дуже багато теорій походження слов’ян, які часто суперечать одна одній. Це зумовлено браком джерел та значною політизацією питання. Щодо походження самого слова, то одні історики вважають, що термін слов’яни походить від слів “слово” або “слава”, інші вчені виводять поняття слов’яни від слова раб яке звучить англійською - зіауе або німецькою - <1ег зкіауе. Цікавою є гіпотеза радянського мовознавця М. Марра, який вважав, що слово слов’яни походить від самоназви скіфів - сколоти. І нарешті, видатний чеський мовознавець Л. Нідерле визначив, що взагалі неможливо визначити етимологію слова слов’яни. Першим, хто звернув увагу на проблему походження слов’ян, був Нестор Літописець, який вважав прабатьківщиною слов’ян басейн Дунаю - сучасну Угорщину, звідки потім слов’яни емігрували на землі сучасних південних, східних та західних слов’ян. Не дарма в українському фольклорі роль великої ріки, відіграє не Дніпро, а саме Дунай. Нестора Літописця вважають засновником Дунайської теорії походження слов'ян, Польські та чеські славісти запропонували Вісло-Одерську теорію - найдавнішою прабатьківщиною слов’ян було межиріччя Вісли та Одеру. Радянські історики (Б. Рибаков) запропонували Вісло-Дніпровську або Дніпровсько-Одерську теорію, згідно якої слов’яни зародилися в мижіріччі Дніпра та Вісли (Одера), причому центром слов’янської прабатьківщини було Придніпров’я. Популярною є також Азійська теорія походження слов 'ян, послідовником якої був відомий тюрколог М. Гумільов. Сучасні послідовники цієї концепції вважають, що предками слов’ян були або скіфо-сармати або слов’яни прийшли в Європу разом з гуннами.
