З процесом становлення державності у слов'ян середнього Подніпров'я тісно пов’язаний термін "русь". У давньоруських писемних пам’ятках має чотири значення: етнічне-народ, плем’я; суспільний прошарок або стан; іеографічно як територія, земля; політичне-держава. Існує багато концепцій походження слоза "русь": скандинавська (від місцевості зі схожою назвемо), наддніпрянська (від назв річок із коренем "рос" у басейні Дніпра), фінська (від слова "гаоїзі", яким фіші називали варягів) та ін. Достеменно відомо, що "руссюназивали спочатку скандинавів, що складали дружини новгородських і київських князів. Поступово дружини князів з роду Рюрика розбавлялися слов'янами і втрачали своє скандинавське походження, а назва продовжувала залишатись. Згодом назва "русь" поширилася на слов'ян, далі на народ, зокрема полян, а згодом на державу, що була створена східними слов'янами, - Київську Русь.