Питання до теми:
1. Загальне поняття про нотаріат; принципи діяльності нотаріусів.
2. Система нотаріату в Україні та повноваження нотаріальних органів.
3. Статус нотаріусів: вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду нотаріусів.
1. Загальне поняття про нотаріат; принципи діяльності нотаріусів.
Нотаріат в Україні – це система органів та посадових осіб, на які покладено обов’язок засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України „Про нотаріат”, для надання їм юридичної вірогідності (ст.1 Закону).
Діяльність нотаріату спрямована на охорону та захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного вчинення нотаріальних дій. Предметом нотаріальної діяльності є засвідчення безспірних прав, безспірних фактів та вчинення інших дій, що випливає з повноважень нотаріальних органів та посадових осіб, закріплених у Законі України „Про нотаріат”. У функціонуванні нотаріату умовно можна виділити загальну частину, в якій розглядаються такі положення, як правова основа діяльності нотаріату, права та обов’язки нотаріуса та ін., та спеціальну, де головним є повноваження з вчинення окремих нотаріальних дій.
При здійсненні своєї діяльності нотаріуси керуються положеннями Конституції України, Закону України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року, а також постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністерства юстиції України.
Нотаріуси здійснюють свою діяльність на основі наступних принципів:
1. Принцип законності – виявляється насамперед у тому, що нотаріуси і службові особи, які виконують ці функції, діють у відповідності з чинним законодавством (ст.7 Закону). Разом з тим нотаріуси повинні вимагати додержання законності всіма громадянами і юридичними особами, які звертаються до них з проханням виконати певну нотаріальну дію; відмовляти у виконанні дій, що суперечать закону; не приймати документи, які оформлені з порушеннями закону або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.
2. Принцип додержання таємниці виконуваних нотаріальних дій. Так, у ст.5 зазначеного Закону прямо вказується на те, що одним з обов’язків нотаріуса є зберігання у таємниці відомостей, одержаних ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій. Дія цього принципу має поширюватися не лише на нотаріусів, а й на тих осіб, які виконують будь-які допоміжні функції і яким стало відомо про суть вчинюваних нотаріальних дій (друкарки, перекладачі тощо).
3. Принцип об’єктивної істини, тобто обґрунтованості дій нотаріусів та інших посадових осіб, які виконують нотаріальні дії. Цей принцип передбачає, що підставою для виконання нотаріальних дій є дійсні обставини, підтверджені необхідними і достатніми письмовими доказами (документами). Подані матеріали нотаріус оцінює з точки зору їх належності, допустимості та достовірності (ст.4 Закону).
4. Принцип національної мови нотаріального діловодства (ст.15 Закону). Мова нотаріального діловодства визначається Конституцією України, Законами України „Про нотаріат” та „Про мови” (ст.20). Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем.
2. Система нотаріату в Україні та повноваження нотаріальних органів.
Система нотаріату складається з декількох рівнів:
1. Державні та приватні нотаріуси, а також нотаріуси державних нотаріальних архівів.
2. В населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії виконують посадові особи місцевих органів влади.
3. За кордоном нотаріальні функції виконують консульські установи або дипломатичні представництва.
4. У медичних установах нотаріальні функції виконують головні лікарі.
5. На кораблі, що перебувають у далекому плаванні – капітани суден.
6. На експедиції – начальник експедиції.
7. Заповіти та доручення військовослужбовців можуть посвідчувати командири частин або начальники лікувальних закладів.
Міністерство юстиції України наділено правом відкривати і ліквідовувати нотаріальні контори (ст.17 Закону).
Штати державних нотаріальних контор затверджуються управліннями юстиції Ради міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності та фонду заробітної плати. Державна нотаріальна контора є юридичною особою, її очолює завідуючий. Призначення та звільнення з посади нотаріуса здійснюється відповідним управлінням юстиції.
Приватну нотаріальну діяльність реєструють відповідні управління юстиції за заявою особи, яка має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.
Сукупність нотаріальних дій, які згідно з законодавством мають виконувати нотаріальні органи, становить компетенцію нотаріату. Нотаріальні дії, виходячи з їх направленості, класифікують таким чином:
1. Дії з засвідчення безспірного факту.
2. Дії з засвідчення безспірного права.
3. Дії з надання виконавчої сили борговим і платіжним документам.
4. Захисні нотаріальні дії.
Закон України „Про нотаріат” визначає компетенцію державних нотаріальних контор:
1. Засвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.).
2. Вживають заходів щодо охорони спадкового майна.
3. Видаються свідоцтва про право на спадщину.
4. Видаються свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.
5. Видаються свідоцтва про придбання житлових будинків з прилюдних торгів.
6. Видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори.
7. Накладається заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
8. Засвідчується вірність копій документів і виписок з них тощо.
Щодо компетенції приватних нотаріусів, то вони мають право вчиняти всі ті ж дії, що і державні нотаріальні контори, окрім: видача свідоцтва про права на спадщину та вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
3. Статус нотаріусів: вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду нотаріусів.
Нотаріус – посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про нотаріат” нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріус на може перебувати в штаті інших державних, приватних і громадських підприємств та організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, за винятком викладацької та наукової.
За Законом України „Про нотаріат” (ст.4) нотаріус має право:
1. Вимагати від підприємств, установ та організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
2. Складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Обов’язки нотаріуса:
1. Здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до вимог закону і даної ним присяги.
2. Сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійсненні їх прав, захищати їхні законні інтереси, роз’яснювати права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
3. Зберігати відомості, одержані при вчиненні нотаріальних дій.
4. Відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Для захисту соціальних і професійних прав нотаріуси можуть об’єднуватися у загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. В Україні існує Нотаріальна палата, яка захищає професійні інтереси нотаріусів. Об’єднання нотаріусів здійснюють методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів та чинного на території України законодавства.
