Питання до теми:
1. Система, структура і функції Міністерства юстиції України.
2. Місцеві органи юстиції.
3. Вища Рада Юстиції: її склад та повноваження.
1. Система, структура і функції Міністерства юстиції України.
Якщо розглядати правоохоронну діяльність органів юстиції, то вони виконують два типи дій: правозабезпечення та правовідновлення. Основними напрямами діяльності органів юстиції є: а) діяльність із забезпечення правосуддя; б) діяльність з юридичної допомоги; в) діяльність з виконання рішень (вироків), постанов судових органів.
Органи юстиції очолює Міністерство юстиції, що є правоохоронним органом держави, діяльність якого спрямована на забезпечення законності та правопорядку в Україні. Правоохоронні функції Міністерства юстиції реалізуються ним як безпосередньо, так і органами, що входять до його системи. Відповідно до покладених на Мін’юст завдань у структурі міністерства утворюються нові департаменти – правової політики, державної виконавчої служби, громадянства і реєстрації фізичних осіб, реорганізовано управління цивільного та комерційного законодавства, значно розширено законопроектне управління. Сьогодні Мін’юст має понад 30 структурних підрозділів центрального апарату.
Міністерство юстиції України очолює міністр, якого за поданням Прем’єр-міністра призначає Президент України.
Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Заступники міністра виконують за дорученням міністра окремі функції та заміщають міністра у разі його відсутності або неможливості здійснювати свої повноваження.
Структура Мін’юсту побудована залежно від функцій, які він виконує. Однією з важливих функцій і його територіальних органів є організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та господарських судів), організація виконання судових рішень. Щоб забезпечити своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України та на виконання Закону України „Про державну виконавчу службу”, в структурі центрального апарату створено Департамент державної виконавчої служби, а у складі місцевих органів юстиції – відділи державної виконавчої служби. Крім того, відносно новим є також Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб. Створення цього департаменту зумовлено реальним забезпеченням прав людини щодо набуття громадянства, вільного вибору місця проживання. Міністерство юстиції повинно контролювати переміщення іноземців і осіб без громадянства в пунктах пропуску через кордон, а також перевіряти законність їх в’їзду, виїзду, додержання правил перебування та реєстрації. На Департамент громадянства та реєстрації фізичних осіб також покладено обов’язок щодо створення єдиної системи документування населення в Україні (згідно з Указом Президента України „Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб”).
У зв’язку з поглибленням демократичних процесів в українському суспільстві та для забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до міжнародних стандартів при Мін’юсті створено інститут Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Водночас цей Уповноважений є заступником Міністра юстиції, що в свою чергу надає Уповноваженому більшої ваги і можливостей у виконання завдань, покладених на нього. Виконання Уповноваженим своїх функцій забезпечується Національним бюро у справах додержання конвенції, створеним у складі центрального апарату Міністерства юстиції та регіональними відділеннями Національного бюро при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських управліннях юстиції.
Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах додержання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1998 року №557, Уповноважений є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладено повноваження щодо забезпечення представництва під час розгляду справ про порушення положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року в Європейській комісії з прав людини та Європейському Суді з прав людини.
Серед функцій Мін’юсту, спрямованих на забезпечення законності, додержання прав і свобод людини і громадянина, є здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Таку реєстрацію здійснюють відповідні структурні підрозділи Мін’юсту.
2. Місцеві органи юстиції.
Місцеві органи юстиції мають реалізовувати завдання, покладені на Міністерство юстиції, на регіональному рівні, стежити за точним додержанням законності у державі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про систему органів юстиції” від 30 квітня 1998 року №592 до органів юстиції, крім Міністерства юстиції, належать його територіальні (місцеві) органи:
1. Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим.
2. Обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції.
3. Районні, районні у містах управління юстиції.
4. Міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Структурними підрозділами управлінь юстиції є відділи державної виконавчої служби та відділи реєстрації актів громадянського стану. Керівники зазначених відділів є заступниками начальників управлінь юстиції. Керівників управлінь юстиції на місцях призначає на посаду Міністр юстиції за погодженням з головами відповідних місцевих державних адміністрацій. Основними завданнями управлінь юстиції є:
1. Участь в організації здійснення державної правової політики та сприяння розвиткові системи надання правової допомоги для реалізації прав і свобод громадян, захист законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
2. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності районних (міських) судів, нотаріату, державної виконавчої служби, підпорядкованих відділів реєстрації фізичних осіб, інших органів та установ юстиції, а також експертне забезпечення правосуддя.
3. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, інших підрозділів та місцевих органів господарського управління і контролю.
4. Легалізація місцевих об’єднань громадян та реєстрація інших юридичних осіб у порядку, встановленому законом.
5. У випадках, передбачених законодавством, реєстрація прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави рухомого майна та ін.
До структури органів юстиції входять також органи нотаріату та реєстрації актів громадянського стану. Повноваження цих органів визначені в Законі України „Про нотаріат”, Сімейному кодексі та інших нормативно-правових актах.
Відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
3. Вища Рада Юстиції: її склад та повноваження.
За правовим статусом (ст.131 Конституції України і ст.1 Закону України „Про Вищу Раду Юстиції”) Вища Рада Юстиції (далі – ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законодавства чинити правосуддя. Водночас це дорадчий орган держави у межах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, приймаючи рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Останні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
ВРЮ – єдиний орган, якому Конституцією надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та з підстав, передбачених Законом України „Про статус суддів”. Процедура притягнення цих посадових осіб до дисциплінарної відповідальності може бути розпочата лише за поданням народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або члена ВРЮ. Для забезпечення виконання своїх повноважень ВРЮ наділяється відповідними правами.
Конституційний склад ВРЮ – 20 членів.
Враховуючи специфічні повноваження та завдання ВРЮ, вона формується не тільки трьома гілками влади – законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства – адвокатурою, навчальними і науковими юридичними колами. Верховна Рада України, Президент України, з’їзди суддів, адвокатів, представників вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до ВРЮ по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох. До складу ВРЮ входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів ВРЮ (крім тих, хто входить до її складу за посадою) – 6 років.
До ВРЮ делегуються громадяни України у віці від 35 до 60 років, які проживають в Україні протягом останніх 10 років, мають вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 10 років та володіють державною мовою.
Таким чином, ВРЮ цілеспрямовано впливає на такий важливий суспільний процес, як формування суддівського корпусу і забезпечення правосуддя. Отже, опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.
