пользователей: 21258
предметов: 10464
вопросов: 177980
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» Конспект СПО
» СПО

Правовий статус суддів. Органи суддівського самоврядування

Питання до теми:

1.    Законодавство про статус суддів.

2.    Порядок обрання та призначення суддів.

3.    Гарантії незалежності суддів.

4.    Поняття суддівського самоврядування.

5.    Органи суддівського самоврядування.

6.    Кваліфікаційні комісії суддів.  Кваліфікаційна атестація суддів.

7.    Дисциплінарна відповідальність суддів.  Її види.

 

 

1. Законодавство про статус суддів.

Судді є носіями судової влади в Україні,  які реально здійснюють правосуддя;  вони є посадовими особами державної влади,  які в Конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в Конституційному Суді,  судах загальної юрисдикції,  військових судах,  господарських судах,  адміністративних судах.

Статус суддів – це сукупність прав та обов’язків,  закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів,  їх повноважень,  гарантій їх діяльності та відповідальності.

Статус суддів закріплений та гарантується Конституцією України,  законами України „Про статус суддів”,  „Про Конституційний Суд України”,  „Про судоустрій України”.

Конституцією України (ст.127) визначено,  що правосуддя здійснюють професійні судді та у встановлених законом випадках – народні засідателі і присяжні.  Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок,  брати участь у будь-якій політичній діяльності,  мати оплачувану роботу,  крім наукової,  викладацької та творчої.

 

2. Порядок обрання та призначення суддів.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України,   які досягли 25-річного віку,  мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки,  проживають в Україні не менш як 10 років та володіють державною мовою (ст.59 Закону України „Про судоустрій України”).

Не можуть бути рекомендовані на посаду судді особи,  що визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;  які мають хронічні чи психічні захворювання,  що перешкоджають виконанню обов’язків судді;  щодо яких проводиться дізнання,  досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих суддів щодо стажу,  віку та їх професійного рівня встановлюються законом,  зокрема Законом України „Про статус суддів”.  Так,  відповідно до ст.7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України,  який досяг на день обрання тридцяти років,  має вищу юридичну освіту,  стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п’ять років,  у тому числі не мнеш як три роки на посаді судді.  Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України,  який досяг на день обрання тридцяти п’яти років,  має вищу юридичну освіту,  стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років,  у тому числі не менш як п’ять років на посаді судді.  Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи,  які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендований громадянин України,  не молодший 30 років,  який проживає в Україні не менш як 10 років,  володіє державною мовою,  має вищу освіту у галузі знань,  що охоплюються межами юрисдикції відповідного суду,  та стаж роботи за спеціальністю не менш як п’ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамену.  Ця умова не поширюється на осіб,  які мають відповідний стаж роботи на посаді судді,  давність якого не перевищує одинадцять років.

Згідно ст.128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України.  Всі інші судді,  крім суддів Конституційного Суду України,  обираються Верховною Радою України безстроково,  в прядку,  встановленому законом. 

 

3. Гарантії незалежності суддів.

Судді у своїй діяльності є незалежними,  підкоряються лише законові і нікому не підзвітні.  Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їх обрання (призначення),  зупинення їх повноважень та звільнення з посади;  характерною процедурою із присвоєння військових звань суддям військових судів;  передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя;  таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;  забороною під загрозою відповідальності втручатися у здійснення правосуддя;  встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді;  правом на відставку;  недоторканістю суддів;  створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів,  матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;  особливим порядком фінансування судів;  системою органів суддівського самоврядування на відміну від загальнодержавного процесу управління (ст.14 Закону України „Про статус суддів”).

 

4. Поняття суддівського самоврядування.

Незалежність судів і суддів України забезпечується функціонуванням органів суддівського самоврядування,  метою діяльності яких є колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів,  соціальний захист суддів та їх сімей,  а також інші питання,  що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.  Рішення із зазначених питань органами судівського самоврядування приймаються відповідно до закону.

Завданням органів судівського самоврядування є:

1. Забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;  зміцнення незалежності суддів,  захист від втручання в їх діяльність.

2. Участь у визначенні потреб кадрового,  фінансового,  матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням встановлених нормативів зазначеного забезпечення.

3. Погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції,  призначення частини суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої Ради Юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів.

4. Заохочення суддів та працівників апарату судів.

5. Здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

 

5. Органи суддівського самоврядування.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування є:

1. Збори суддів місцевого суду,  апеляційного суду,  Апеляційного суду України,  Касаційного суду України,  вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України.

2. Конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва та Севастополя.

3. Конференції суддів військових судів.

4. Конференції суддів спеціалізованих судів.

5. З’їзд суддів України.

Відповідно до Закону України „Про судоустрій України” збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду,  на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Крім того збори суддів місцевих та апеляційних судів обирають делегатів на відповідні конференції суддів,  а збори суддів Апеляційного суду України,  Касаційного суду України,  вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України -  делегатів на з’їзди суддів України.  Вони скликаються у міру необхідності,  але не рідше одного разу на шість місяців головою відповідного суду як за власною ініціативою,  так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості даного суду.  Збори суддів апеляційних судів та Касаційного суду України скликаються президією відповідного суду за власною ініціативою або за пропозицією голови суду,  або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості даного суду не рідше одного разу на три місяці.  Збори суддів Верховного Суду України,  збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються у міру необхідності,  але не рідше одного разу на три місяці.

На голову відповідного суду покладається обов’язок виконувати рішення зборів суддів,  а у судах,  в яких діють президії суду,  покладається на ці президії.

Конференція суддів – це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів,  на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.  До повноважень конференції суддів входить вирішення таких питань:

1. Обговорення і вирішення питання,  що стосується фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних суддів.

2. Заслуховування звітів виконавчих органів конференції,  інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації.

3. Визначення кількісного складу ради суддів та обрання її членів.

4. Обрання членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів.

5. Розробка пропозицій на розгляд з’їзду суддів України.

6. Звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

7. Обрання делегатів на з’їзд суддів України.

8. Обговорення інших питань,  віднесених до повноважень органів суддівського самоврядування.

У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів,  яка організовує виконання та контроль рішень конференції,  а також вирішує питання про скликання конференції суддів.

З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування.  На ньому:

1. Заслуховується звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів,  стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів.

2. Заслуховується інформація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність,  може висловлюватися недовіра голові Державної судової адміністрації України.

3. Призначається та звільняється частина суддів Конституційного Суду України.

4. Призначаються члени Вищої Ради Юстиції та приймається рішення про припинення їх повноважень.

5. Обираються члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Обговорюється необхідність звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади.

7. Визначається кількісний склад Ради суддів України та обирається Рада суддів України.

8. Розглядаються інші питання суддівського самоврядування.

З’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки.

Обрання делегатів на з’їзд суддів України відбувається на конференціях суддів,  а делегатів від Апеляційного суду України та Касаційного суду України – на зборах суду,  за нормою представництва,  визначеною Радою суддів України.  Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з’їзд трьох делегатів з числа суддів цього суду.  У період між з’їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України,  яка обирається з’їздом.

 

6. Кваліфікаційні комісії суддів.  Кваліфікаційна атестація суддів.

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості,  а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

1. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів.

2. Кваліфікаційна комісія суддів військових судів.

3. Кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.

До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів,  які мають вищу юридичну освіту:

1. Шість суддів,  обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій України”.

2. Дві особи від Міністерства юстиції України.

3. Дві особи,  уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів.

4. Одна особа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів,  які мають вищу юридичну освіту.  До її складу входять:

1. Сім суддів,  обраних до комісії відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій України”.

2. Дві особи,  призначені Верховною Радою України.

3. Дві особи,  призначені Президентом України.

4. Одна особа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

5. Одна особа від Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.77 Закону України „Про судоустрій України” кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам,  встановленим законом,  проводити їх кваліфікаційне атестування і давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата,  який пропонується на посаду судді;  а також давати висновки про звільнення з посади судді.

Крім того на кваліфікаційну комісію покладено обов’язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи;  розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів,  проводити пов’язані з цим службові перевірки,  за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження тощо.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.  Залежно від посади,  стажу та досвіду роботи,  рівня професійних знань суддям довічно встановлюються шість кваліфікаційних класів:  вищий,  перший,  другий,  третій,  четвертий та п’ятий.

Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться  не пізніше одного місяця з дня закінчення строку у присвоєному йому кваліфікаційному класі.  Дострокова кваліфікаційна атестація може бути проведена не раніше ніж через два роки з часу останньої.  Особи,  вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

1. Давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України,  судів вищих спеціалізованих судів,  Касаційного суду України та суддів Апеляційного суду України,  а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади.

2. Розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів.

3. Проводити атестацію суддів Верховного Суду України,  суддів вищих спеціалізованих судів,  Касаційного суду України та Апеляційного суду України та присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи.

4. Розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів.

 

7. Дисциплінарна відповідальність суддів.  Її види.

За порушення законодавства при розгляді судових справ,  вимог,  що ставляться до судді,  та обов’язків судді його притягують до дисциплінарної відповідальності.  За кожне з порушень накладається лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст.32 Закону України „Про статус суддів”):

1. Догана.

2. Пониження кваліфікаційного класу.

3. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає наступні елементи:  перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;  порушення дисциплінарного провадження;  розгляд дисциплінарної справи.

Підставами порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст.34 Закону України „Про статус суддів” та ст.97 Закону України „Про судоустрій України” можуть бути:

1. Подання міністерства юстиції України та його органів на місцях.

2. Подання Голови Верховного Суду України (голови вищого спеціалізованого суду).

3. Подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

4. Подання члена Ради суддів України.

5. Подання народного депутата України.

6. Повідомлення у засобах масової інформації.

Відповідно до ст.98 Закону України „Про судоустрій України” дисциплінарне провадження здійснюють:

1. Кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів – щодо суддів апеляційних судів та Касаційного Суду України.

3. Вища Рада Юстиції -  щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів,  присутніх на засіданні.  При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення,  враховуються характер проступку,  його наслідки,  особа судді,  ступінь його вини,  обставини,  що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення у дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.


хиты: 428
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
право
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь