пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» Конспект СПО
» СПО

Судова влада та судова система України

Питання до теми:

1. Поняття та ознаки судової влади.

2. Поняття судової системи.

3. Поняття судової ланки.

4. Поняття судової інстанції.

 

1. Поняття та ознаки судової влади.

Судова влада – це одна із гілок державної влади в Україні,  яка реалізується спеціально уповноваженими на те державними органами (судами),  з метою розв’язання конфліктів правового характеру,  які виникають у суспільстві.

Судову владу представляють незалежні суди,  які від імені держави,  в порядку,  встановленому законом,  здійснюють правосуддя,  наділені владними повноваженнями,  метою яких є поновлення порушеного права і справедливості шляхом застосування державного примусу до осіб,  які посягають на інтереси,  що охороняються законом.

Можна виділити наступні ознаки судової влади:

1. Виключність – виключно органи судової влади покликані вирішувати всі правові конфлікти в державі;  виносити рішення по справі уповноважені лише судові органи,  лише суди вправі застосовувати цивільно-правові і кримінально-правові санкції;  особливий виключний порядок формування судівського корпусу,  як носія судової влади,  а також особливий порядок притягнення суддів до відповідальності.

2. Самостійність – означає,  що судова влада,  як законодавча, так і виконавча гілки влади,  виконує притаманні лише їй функції не підпорядковуючись одна одній.  Рішення,  які виносяться органами судової влади не потребують затвердження іншими гілками влади.

3. Повнота – характеризується обсягом компетенції,  остаточністю рішень,  що приймаються судовою владою,  а також обов’язковістю цих рішень.

4. Підзаконність – проявляється у відповідності закону як побудови,  так і самої процесуальної діяльності судів.

5. Єдність – означає нерозривність судової системи.  Визначає єдиний статус суддів,  характеризується однаковим застосуванням законів,  фінансування судів з одного і того ж джерела – державного бюджету.

6. Незалежність – на питання організації судової діяльності,  розгляду справ і прийняття рішень,  а також на формування суддівського корпусу абсолютно виключається вплив політичних партій,  громадських об’єднань,  юридичних та фізичних осіб.  У законодавстві України містяться конкретні норми,  які встановлюють відповідальність за втручання у судову діяльність,  передбачають таємницю наради суддів при прийнятті рішень,  заборону вимагати від суддів розголошення такої таємниці тощо.  Держава гарантує визначений порядок фінансування судів,  а також матеріальне забезпечення суддів та їх соціальний захист.

Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноваження;  це правовий статус судів як особливих органів державної влади;  це й власне виконання владних суддівських повноважень.

Виходячи з вищенаведеного визначення поняття судової влади,  можна зробити висновок,  що воно містить два основні компоненти:  по-перше,  ця влада може реалізовуватися тільки спеціально уповноваженими органами (судами);  по-друге,  ці органи мають бути наділені притаманними тільки їм повноваженнями.  Судова влада реалізується через такі повноваження:

1)     здійснення правосуддя;

2)     конституційний контроль;

3)     контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб;

4)     формування органів суддівського самоврядування;

5)     роз’яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;

6)     утворення державної судової адміністрації.

Здійснення судової влади за змістом є значно ширшим,  ніж відправлення правосуддя.  Судова влада реалізується у діях суду,  що не пов’язані з розглядом справ.  Це, насамперед, організаційні та інформаційно-аналітичні дії (узагальнення судової практики,  аналіз судової статистики,  внесення окремих ухвал у державні органи,  установи,  організації про усунення порушень закону,  вирішення скарг підозрюваних,  обвинувачених,  адвокатів тощо).

 

2. Поняття судової системи.

Судова система України являє собою сукупність усіх судів держави,  основаних на єдиних засадах організації і діяльності,  що здійснюють судову владу.

Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою,  різні рівні провадження,  стабільність та єдність.  Єдність судової системи зумовлена метою та завданнями організації і діяльності судових органів,  єдиними засадами судочинства для всіх ланок судової системи,  незалежністю суддів у відправленні судочинства.

Судову систему України складають Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.  Згідно Конституції України він вирішує питання про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України,  а також дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Суди загальної юрисдикції складають свою самостійну систему,  яка існує поруч і у взаємозв’язку із судовою системою всієї держави.  Ст.125 Конституції України встановлює,  що система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації.  Найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.  Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні Вищі суди.  Суди загальної юрисдикції є органічною частиною загальної державної судової системи.  Це не проста сукупність судових органів,  а цілісний механізм,  всі ланцюги якого взаємопов’язані між собою чітко визначеними в законі повноваженнями.  Риси системи судів загальної юрисдикції:

1. Простота її побудови.

2. Ієрархічна ступінчата структура.

3. Доступність судів для населення.

4. Єдність системи.

5. Стабільність системи.

3. Поняття судової ланки.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою судова система України поділяється на ланки.  Поняття „ланка судової системи” пов’язане з компетенцією кожного конкретного судового органу.  Суди,  які належать до певної ланки судової системи,  мають однакову предметну компетенцію,  ті самі функції і здебільшого розташовані у межах територіальних одиниць,  прирівняних одна до одної за адміністративним поділом.

Судова система судів загальної юрисдикції складається з чотирьох ланок:

1. Місцеві суди району,  району в місті,  міськрайонні,  військові суди гарнізонів.

2. Апеляційні суди Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва та Севастополя;  апеляційні військові суди регіонів і Військово-Морських Сил;  Апеляційний суд України.

3. Касаційний суд України.

4. Верховний Суд України.

Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції

Діяльність ланок судової системи визначається тим,  які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи,  тобто в якій інстанції розглядається справа.

 

4. Поняття судової інстанції.

Судова інстанція – це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією.  Справи в судах розглядають в першій інстанції,  другій інстанції – апеляційній та третій інстанції – касаційній.  Справи також можуть переглядатися в порядку виключного провадження.

Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції цивільні,  господарські,  адміністративні,  кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках,  за винятком справ,  віднесених законом до підсудності інших судів (підсудність визначає компетенцію суду,  а також належність судової справи певному суду).

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів,  як суди першої інстанції в адміністративних,  кримінальних та цивільних справах,  що віднесені до їх підсудності законом.  Для забезпечення права на апеляційне оскарження судових постанов,  ухвалених апеляційними судами у першій інстанції,  відповідно до Закону України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року (ст.26) утворено Апеляційний суд України.  Апеляція – це основний спосіб перегляду судових рішень у цивільних,  кримінальних та господарських справах,  закріплений у законодавстві більшості країн світу.

Касаційний суд України відповідно до ст.33 Закону України „Про судоустрій України” розглядатиме в касаційному порядку справи,  віднесені до його підсудності,  а також інші справи у випадках,  визначених процесуальним законом.

Верховний Суд України у межах своїх повноважень розглядає у касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції,  переглядає в порядку повторної касації усі інші справи,  розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку,  та справ,  пов’язані з винятковими обставинами у порядку,  встановленому процесуальним законом,  а також розглядає справи,  віднесені до його компетенції Конституцією та законами України.

Суди першої ланки є виключно судами першої інстанції.  Вони не можуть виступати ні як апеляційна,  ні як касаційна інстанція.

Самостійною формою перегляду постанов суду,  що набрали законної сили,  є перегляд у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами та в порядку виключного провадження.  Такий порядок встановлено у кримінальному і цивільному судочинстві та при вирішенні господарських спорів.


хиты: 1047
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
право
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь