пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» ЕПФ

Планування, види планів, етапи планування та зміст основних принципів планування діяльності підприємства.

Планування – це розроблення і встановлення керівництвом підприємства системи кількісних і якісних показників його розвитку, в яких визначаються темпи, пропорції і тенденції розвитку підприємства як у поточному періоді, так і на перспективу. 

За термінами розрізняють такі види планування: перспективне (довгострокове), поточне й оперативно-виробниче.

Перспективне планування традиційно поділяється на довгострокове (10-15 років) і середньострокове (3-5 років).

Довгостроковий план має програмно-цільовий характер. В ньому формулюється економічна стратегія діяльності підприємства на тривалий період з урахуванням розширення й освоєння нових меж ринків збуту. Кількість показників у плані обмежена. Мета та завдання перспективного довгострокового плану конкретизуються в середньостроковому плані. Об'єктами середньострокового планування є організаційна структура, виробничі потужності, капітальні вкладення, потреби у фінансових коштах, дослідження та розробки, частка ринку тощо.

Поточне (річне) планування розробляється в розрізі середньострокового плану й уточнює його показники. Структура й показники річного планування розрізняються залежно від об'єкта та поділяються на заводські, цехові й бригадні.

 

Оперативно-виробниче планування уточнює завдання поточного річного плану на більш короткі відрізки часу (місяць, декада, зміна, година) і за окремими виробничими підрозділами (цех, дільниця, бригада, робоче місце). Такий план є засобом забезпечення ритмічного випуску продукції та рівномірної роботи підприємства і доводить планові завдання до безпосередніх виконавців (робітників). Оперативно-виробниче планування поділяється на міжцехове, внутрішньо-цехове та диспетчеризацію. Кінцевим етапом заводського оперативно-виробничого планування є змінно-добове планування.

Класифікаційні ознаки планування:2)за завданням (стратегічне; тактичне; оперативне); Стратегічне планування – це процес обґрунтування генеральної програми діяльності підприємства, в основі якого лежать визначення місії та основних цілей діяльності підприємства, обґрунтування напрямів їх досягнення та обсягів необхідних ресурсів для порядку їх використання. Тактичне планування діяльності підприємства – процес обґрунтування та конкретизації заходів з реалізації обраної стратегії за рівнями управління підприємством, часом здійснення, конкретними виконавцями, має справу з прийняттям рішення про розподіл ресурсів та витрат для досягнення поставленої перед підприємством стратегічної мети. Оперативне планування – процес планування окремих господарських операцій чи потоків у короткостроковому періоді з конкретизацією стратегічних та тактичних завдань діяльності по підрозділах, центрах відповідальності, стратегічних господарських одиницях та робочих місцях.

Етапи планування: 

  • Постановка цілей і завдань
  • Складання програми дій
  • Виявлення необхідних ресурсів та їх джерел
  • Визначення безпосередніх виконавців і доведення планів до них

Основні принципи. Планування спирається на певні закономірності, що одержали назву принципів планування. Анрі Файоль — засновник класичної адміністративної школи управління, назвав 5принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкість та точність.

Принцип необхідності в плануванні означає повсюдне та обов'язкове застосування планів при будь-якому виді трудової діяльності.

Принцип єдності передбачає спільність економічних цілей та взаємодію різних підрозділів підприємства на горизонтальному та вертикальному рівнях планування та управління.

Принцип безперервності в плануванні полягає в тому, що процес планування на підприємстві повинен здійснюватися постійно та без зупинки в межах виробничо-господарчого циклу.
Принцип гнучкості в плануванні полягає в наданні планам та процесу планування можливості змінювати свою направленість у зв'язку з виникненням непередбачених обставин.
Принцип точності. Конкретність, враховуючи його фінансовий стан, положення на ринку та ін.
Принцип участі в плануванні передбачає, що ніхто не в змозі планувати ефективно для когось іншого. Краще планувати для себе. Тобто кожен член економічної організації стає учасником планової діяльності.


18.12.2016; 13:58
хиты: 0
рейтинг:0
Общественные науки
экономика
экономика управления
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь