Світовий ринок можна розглядати як сукупність національних ринків окремих країн, що пов'язані між собою міжнародними економічними відносинами..
Міжнаро́дна торгі́вля— торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав.
закономірності розвитку міжнародної торгівлі:
1. Випереджаюче зростання торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі. Це зумовлено зростаючою роллю послуг у розширеному відтворенні (матеріального продукту, основної продуктивної сили, економічних відносин на національному й на інтернаціональному рівнях), значним скороченням транспортних витрат (посилило мобільність виробників і споживачів послуг), зростанням ролі послуг у міжнародній торгівлі типовими товарами (послуги страхових компаній тощо) та ін.
2. Випереджаюче зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно-сировинної групи, а в межах перших – машинами й устаткуванням. Ця закономірність зумовлена значним розширенням виробництва синтетичних та композитних матеріалів (відповідно зменшує частку торгівлі сировиною), зростанням ефективності національного виробництва внаслідок впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
3. Поступове зростання торгівлі напівфабрикатами, окремими деталями, виробами, які є кінцевим продуктом, що зумовлено домінуванням одиничної форми міжнародного поділу праці (процесом інтернаціоналізації одиничного поділу праці
4. Зростання у світовій торгівлі частки внутріфірмівого обмінуКрім того, ТНК все більше монополізують сферу послуг, що зумовлює зростання внутріфірмової торгівлі. Водночас у межах ТНК обмін все більш втрачає ознаки класичного обміну товарами, відбувається поступовий підрив товарного виробництві.
Теорії міжнародної торгівлі:
1 Теорія відносних переваг англійського економіста Д. Рікардо, стверджує, що у міжнародній торгівлі доцільно брати участь усім країнам. Згідно з цією теорією країні вигідно імпортувати той товар, відносні затрати на виробництво якого у ній перевищують затрати на експортований товар. Інакше кажучи, якщо якась країна має переваги над іншими країнами за рядом товарів, то їй доцільно зосередитись на виробництві і міжнародній торгівлі тих з них, щодо яких її переваги є найвагомішими. Теорія відносних переваг є теоретичною основою міжнародної спеціалізації. Отже, міжнародна торгівля вигідна всім країнам-учасницям, щоправда, вигоди країн не однакові, хтось їх має більше, а хтось — менше.
2 Теорію факторів виробництва розробили на початку 30-х років XX ст. шведські економісти Е. Хекшер і Б. Олін. Об'єктом аналізу були праця та капітал. Якщо обсяг певних факторів виробництва у країні більший, то вони дешевші. І навпаки, фактори дорожчі, якщо їхній обсяг менший. З теорії випливає, що країні слід експортувати ті товари, які забезпечені дешевшими факторами, а імпортувати товари, що є результатом дорожчих для неї факторів.
3 Теорія М. Портера стверджує, що на міжнародному ринку конкурують не країни, а фірми і успіх на ньому залежить від правильно вибраної конкурентної стратегії.
