Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача базується на наступних положеннях: На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рівень корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.
Крива байдужості-це крива,кожна точка якої характеризує ринковий кошик,що забезпечує споживачу однаковий рівень задоволення .
Карта кривих байдужості-множина кривих байдужостей,кожна з яких характеризує різний стан задоволення тобто різну корисність.
Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:
Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати, =const,а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих (U1,U2 ).Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами ,то заміщення неможливе ,гранична =0 або є нескінченною,а криві байдужості мають вигляд прямого кута (U3, U4).
Властивості кривих байдужості:
1 Криві байдужості не можуть перетинатися, оскільки кожна крива відповідає конкретному рівню корисності.
2. Криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності.
3. Криві байдужості є спадними для абсолютної більшості благ. Від'ємний нахил кривої байдужості означає, що споживач повинен відмовитись від деякої кількості одного блага, щоб мати можливість одержати додаткові одиниці іншого блага і залишитись на тому ж рівні корисності.
4. В міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється, оскільки готовність споживача до заміни товару Y товаром X зменш. з нарощуванням спож. X.
