У метафізиці Нового часу виділяють два протилежні напрямки: раціоналізм і емпіризм. Раціоналізм (від лат. «ratio» — «розум») — цілісна гносеологічна концепція, згідно з якою істинним началом буття, пізнання та поведінки людей є принципи розуму. До характерних особливостей класичного раціоналізму XVII — XVIІI ст. належать такі: виключно висока оцінка дедукції як методу розгортання системи знань, що розвивається на основі очевидних та безсумнівних начал; «універсальна математика» (mathesis universalis) як ідеал та взірець будь-якої науки; ототожнення логічних та причинно-наслідкових відношень, що означало для раціоналізму ототожнення структур буття і мислення (ordo et connection idearum est ас ordo et connection rerum — порядок і зв'язок ідей ті ж, що порядок і зв'язок речей); впевненість у тому, що людина силою свого розуму здатна вивести та осягнути розумом першоначало і джерело буття; гносеологічний оптимізм — віра у те, що розум не має меж у пізнанні буття і в принципі є нескінченним; висока оцінка науки та її ролі у житті людства. Ф. Бекон і Дж. Локк були засновниками емпіризму (від грец. «empiria» — «досвід»), тобто такої теоретико-пізнавальної позиції, згідно з якою джерелом та обґрунтуванням всіх знань є чуттєвий досвід. Головна відмінність раціоналізму від емпіризму полягає у такому. Раціоналісти (Р. Декарт, Ґ. Ляйбніц, Б. Спіноза) вважають, що вихідним пунктом для побудови наукового знання є ідеї розуму, а основним методом - дедукція. Емпіристи (Ф. Бекон, Дж. Локк, Дж. Берклі, французькі матеріалісти, Д. Юм) вважають вихідним пунктом для побудови наукового знання досвід, а основним методом — емпіричну індукцію (Ф. Бекон) або перетворення простих ідей у складні (Дж. Локк). Емпіризм проголошує, що наукове пізнання отримує основний зміст від чуттєвого досвіду, у знаннях немає нічого, чого раніше не було б у чуттєвому досвіді суб’єкта пізнання. Раціоналізм наголошує, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розуму, розсудку та інтелектуальної інтуїції, чуттєво-сенситивне пізнання лише підштовхує розум до діяльності. Ідеалом знання як емпіризм, так і раціоналізм уважали математику, а головними характерними рисами істинного знання визнавали всезагальність, необхідність і суттєвість. Раціоналізм протистоїть ірраціоналізму й емпіризму. Принцип раціоналізму поділяють чи підтримують як матеріалісти (Спіноза), так і ідеалісти (Лейбніц). Основним представником раціоналізму є дуаліст Декарт.
Завдання 2.
