Стр-ра общ. созн-я, кот. складають досягнення гармонічно ориентир-го мировидения, блискучі спонтанні і интуитив-і підказки і сама регуляція на основі переконань, упевненості, віри, вкл. у себе слід елементи: повсякденний і теоретич-й рівні общ. созн-я, обществ-ю психологію й ідеологію.
Обыд. рівень формир-ся стихійно. Це низький, але не позбавлений розсудливості прогнозир. рівень. У ньому роль картини світу грає узагальнення найбільш типових, свойств-х даному середовищу представлень про життя, склад-ся навичок, форм відносин і звичок. Величезний вплив на нього робить професійна орієнтація носія світогляду.
Ткоретич. рівень повинний постійно сприяти безупинному збагаченню человеч-ва знаннями і цінностями, помог-ми орієнтуватися в кожній конкрет. ситуації. Стр-ра даного рівня вкл. у себе ідеали, цінності і концептуальні моделі.
Суспільств-я психологія містить у собі не просте знання, але і відношення й оцінку що відбувається, почуття і настрої людей, просочена эмоц-м баченням світу. Її особ-ти использ-ся для побужд. до дії соц. груп, шарів і партій.
Ідеологія зайнята рацион-м обґрунтуванням, науч. систематиз-ей і лобіюванням інтересів і цілей тих чи інших соц. шарів і общ-ва в цілому. Различ. прогрессив-ю, консерват-ю, науч. і ненауч-ю ідеологію.
Форми суспільної свідомості:
1) Політичне – совокуп-ть політ. доктрин, концепцій, програм, поглядів і представлень. Виникає разом з появою класів, але впливає на ін. форми обществ-го созн-я, у т.ч. і на економіку. Особливість: вона виражає корінні інтереси різних великих соц.груп;
2) Право – совок-ть норм і правил поведінки людей, затверджених гос-вом;
3) Мораль – совокуп-ть норм поводження, не встановлених гос-вом (забезпечуються традиціями, обществ-м думкою, авторитетом усього общ-ва);
4) Художнє – духов. деят-ть людей у сфері культ-й життя, кот. торкається якихось струн душі, хвилює, выз-ет роздуму, достав-ет чи задоволення неудовлетв-і (книги, фільми, картини, музика й ін.)
5) Релігійне - релігійні вірування в духовному житті суспільства.
6) Наука - наукові представлення.
Усі форми взаимосвяз. і взаимовлияют один на одного. Кожна вып-ет собств. функцію: наука на за пізнання; у – за эстетич. воспр. світу; мораль – за нравств. сприйняття; релігія напр. на дух. регул-ю человеч. поводження і т.д.
