В общефилософ. змісті культура – це сукупний надбиологич-й досвід, кот. існує у формі кодових систем, тобто универсалий. Культура з'являється як спільність норм, звичаїв і вдач. Тому осн. функціями культури явл. трансляція соц-го досвіду і соціалізація особистості. Выд. і ін. фун-ии культури: воспитат-ю, познават-ю, норматив-ю, коммуникац-ю, информац-ю, предметно-преобраз-щую, упорядочив-ю.
Взаємна відповідальність людини і суспільства. Цивілізація - це перетворений людиною світ внеположенных йому матер-ных об'єктів, а культура - це внутр-і надбання самого чел-ка, оцінка його духов-го розвитку, його чи пригніченості волі, його повної залежності від окруж-го соц. чи світу його духов-й автономності. Якщо культура, з цього погляду, формує зроблену особистість, то цивілізація формує ідеального законн-слухняного члена общ-ва, довольствующ-ся предоставл-ми йому благами.
Ж.Леви-Строса (Франція): людське життя з розвитком цивілізації не поліпшується, а ускладнюється, приносячи із собою масу негативних наслідків для чел-ка (мистецтво зробило чел-ка бранцем символич-х структур, => щасливими були тільки первісні люди, тому що був тісний зв'язок з їх природою, що поріднила,).
Марксизм: до багато в чому знаходиться в неусвідомленій залежності від установив-ся в общ-ві стереотипів. Однак ступінь цієї залежності історично не зростає, а падає. Єдина можливість прориву чел-ка до свого щирого "я" - у встановленні соответств-х обществ-х отнош-й, і тому до прагнути до досягнення такого обществ-го стану.
Ф. Ницше: «до по своїй природі – істота антикультурне, а сама культура – це зло, кот. створене для придушення і поневолення чел-ка».