Термін "природа" вживається у фил-и в 3-х значеннях. У шир. змісті їм позначають усе суще, увесь світ у всім різноманітті його форм. Він распростр-ся на всю объектив-ю реальність і охоплює весь матеріально-енергетичний і информац-й світ Уселеної, куди складовою частиною входить і человеч-во як щось ціле, що виявляє собою єдність матеріального і духовного почав. Природа у вузькому змісті - частина об'єктивної реальності, що оточує людини чи середовище біосфера, "область життя".
Термін "суспільство" може вживатися в 2-х значеннях. У широкому змісті - це відокремився від природи частина матеріального світу, що представляє собою історично розвивається форму життєдіяльності людей, у вузькому змісті - це визначений етап '"розвитку людської історії.
На протяж. розвитку человеч. цивілізації відношення до природи мінялося: в Античності природа мислилася як одушевл. частину космосу, у Срелние століття – як частина божеств-го утвору, у Новий час – як ворожа і конфронтуюча чел-ку сила, у Новітній час – як складна система, кот. зусиллями розуму повинна бути перетворена.
Наодинці з природою до знаходить надію бути в злагоді із собою, удалині від суєти наближається до дійсності змісту собст-й життя. Прагнення перебувати в гармонії з природою, любуватися нею й одноврем. брати участь у моделюванні сфери обитания, культивуючи найкращі її зразки – от видимі сучаснику грані насолоди природою.
