пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

21. Матерія і свідомість


 

У древнегреч. фил-и з матерією зв'язували представл-і про первовеществе, субстраті, з кот. складалися всі інші речі. Для Аристотеля матерія – це тільки загальна возмож-ть і пасивний строит-й матеріал предмет-го різноманіття, форму і действит-і існування кот-му додає актив-і духов-і початок – форма. Средневек-і теологи использ-ли ідею Арист-ля про примата форми над матерією, хоча єретики утв-ли, що матерія сущ-ла завжди, до сотвор-я світу. У фил-и епохи Возр-я ідея форми як самостоят-го актив-го початку зникає, форму почали вважати продуктом матерії. Ідея сотвор-я матерії заперечувалася, матерія провозглаш-сь вічної, а рух – результатом дії природних сил.

Филос-і поняття матерії охоплює собою всю предметну действит-ть, всю объектив-ю реальність, має ознаку загальності і, у принципі, не може застаріти, оскільки виражає незмінну способ-ть чел-ка відбивати внеш. світ. По определ. В.И. Леніна: «Матерія є философ. категорія для позначення объектив-й реальності, кот. дана чел-ку у відчуттях його, кіт копіюється, фотограф-ся, отображ-ся нашими відчуттями, існуючи незалежно від них». Матерія представлена различ. рівнями своєї организ-й і формами матер-х систем: мегамир – світ космосу (планети, Зв. комплекси, галактики й ін.); макросвіт – мир устойч-х форм і розмірних чел-ку величин; мікросвіт – мир атомів і элемен-х часток. Струк. рівнями мат-и явл. також субэлементарный, микроэлем-й, ядерний, атомний, молекул-й, макроскопич-й і космічний.

Свідомість - вища, властива лише людині  форма  відображення  обьективной  действит-ти. Свідомість являє собою єдність  психич-х  процесів, що  активно  беруть участь  в  осмисленні  людиною  об'єктивного  світу   і   свого  власного буття. Із  самого  народження  людин  попадає  у  світ  предметів,  створених попередніми поколіннями і  формир-ся  як такий  лише  в  процесі  навчання целенапр-му  їхньому  використанню,  кот. відбувається  лише  в  процесі спілкування. Саме тому, що людина відноситься до об'єктів з  розумінням,  зі знанням, спосіб його отнош-я до світу наз-ся  свідомістю.  Будь-яке  чи  відчуття почуття явл. частиною свідомості, тому що  має  значення  і  змістом.  Однак свідомість не є тільки  чи знання  мовне  мислення. З ін. ст. не можна ототожнювати свідомість і  психіку,  тому що  не  всі  психич-і  процеси  включаються в даний момент у свідомість.

     Воно виникло в процесі суспільно-виробничої деят-ти  чел-ка  і нерозривно пов'язано з мовою. Свідомість існує в 2 формах - суспільному  й  індивідуальному. Основними підходами до  походження  свідомості  були  наступні:  Платон: тіло людини - умістище безсмертної душі і її  раб,  безтілесна  душа  керує усім у всесвіті. Християнство: розум чел-ка, його мислення -  іскорка  божеств-го розуму. Саме він мислить, бажає, почуває в человеч.свідомості.  Декарт: свідомість -  внепространст-венная субстанція, уперше рассматр-ет  проблему  самосвідомості.  Гегель: С.  -  одне  з  утілень   всесвітнього   розуму. Уперше  розглядає соціально  -  історичну  природу  свідомості, говорить  про  принцип  історизму. У ХХ столітті виникає теорія відображення. Відповідно до цієї  теорії  свідомість  це вища форма відображення.

     Т.о., свідомість формується деят-тью щоб потім впливати на цю  деят-ть, визначаючи і регулюючи неї.


14.12.2016; 23:35
хиты: 124
рейтинг:0
Гуманитарные науки
философия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь