Теорія держави й права - це наука про основні й загальні закономірності виникнення, розвитку функціонування держави й права
Предмет теорії держави й права - основні й загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави й права.
Усяка наука може розглядатися, по-перше, як дослідницька діяльність; по-друге, як результат цієї діяльності (знання про предмет дослідження). Предмет дослідження теорії держави й права не всі, а тільки лише основні й загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави й права. Це ті закономірності, які за своїм характером є фундаментальними, системообразующими в бутті держави й права, властивим різним державам, різним галузям права, різним системам права. Наприклад, - "народонаселення", "територія", "публічно-політична (державна) влада" - загальні, основні ознаки будь-якої держави. Без цих ознак держав не буває й бути не може. При цьому теорією держави й права як наукою держава й право вивчається в загальному й цілому. Наприклад, дається відповідь на питання про те, що така держава взагалі (і демократичне, і тоталітарне, і національне й феодальне й т.д.). Одночасна держава й право вивчається в їхньому діалектичному взаємозв'язку. Наприклад. дається відповідь на питання про співвідношення держави й права, про правову державу, про зв'язок норм права з державою в особі його правотворческих, правозастосовних органів і т.д.
Варто розрізняти:
1. Теорію держави й права як науку
2. Теорію держави й права як навчальну дисципліну:
Понятійний апарат останньої вже понятійного апарата першої.
Методи пізнання держави й права, застосовувані в науці теорії держави й права,- це способи дослідження, що дозволяють установити щирі знання про основні й загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави й права.
"Спосіб дослідження"- поняття, що вказує на інструмент пізнання, застосовуваний для встановлення наукового знання про предмет дослідження. Інструментарій (методологія) пізнання держави й права включає у свій арсенал використання:
а) логічних прийомів людського мислення (дедуктивний і індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогія й т.д.);
б) принципів теоретичного освоєння фактичного матеріалу (історизму, єдності історичного й логічного й ін.).
До методів пізнання держави й права ставляться:
а) загальнонаукові (формально-логічний, системний, структурно-функціональний, соціологічний, конкретно-історичний, статистичний і ін.);
б) частнонаучные (тлумачення, порівняльного правознавства, техніко-юридичного аналізу й ін.).
Функція науки теорії держави й права - це та роль, що вона виконує в людському суспільстві.
Види основних функцій науки теорії держави й права:
а) пояснювальна (пояснення втримування й сутності закономірностей, що перебувають в основі явищ і процесів державно-правового життя суспільства);
b) прогностична (передбачення можливих шляхів подальшого розвитку держави й права);
с) евристична (відкриття нових закономірностей державно-правового життя суспільства, збільшення нового знання про державу й право до уже наявному);
d) методологічна (понятійний апарат теорії держави й права виконує роль своєрідного фундаменту при формуванні понятійного апарата інших юридичних наук);
f) ідеологічна (вироблення ідей як результату теоретичного мислення з метою прогресивного перетворення державно-правової дійсності, - наприклад, ідеї поділу влади, правової держави);
g) політична (частина загальнотеоретичної наукової доктрини в певній мері впливає на політичний курс держави, тенденції розвитку його законодавства, - наприклад, вчення про правову державу, права людини).
