Закон - це нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади (парламенту) або народу, який приймається в особливому порядку, регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю, інтереси більшості населення, має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів, загальнообов'язковий для всього населення і держави та охороняється державною владою.
Усі закони мають вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів, і це проявляється в таких ознаках, що:
1) ніхто, крім органів законодавчої влади та народу (через референдуми), не може приймати закони, змінювати їх чи відміняти;
2) закони регулюють найважливіші суспільні відносини;
3) всі інші нормативно-правові акти повинні видаватися відповідно до законів;
4) у разі колізій між нормами закону і підзаконного нормативно-правового акту діють норми закону;
5) тільки законодавчий орган може підтвердити або змінити закон у разі повернення його Президентом при відкладнім вето.
Всі закони можна класифікувати на такі види: > за значенням і місцем у системі законодавства (за юридичною силою): Конституція - Основний Закон держави, якому належить верховенство в системі нормативних актів; конституційні (основні) - акти, що становлять основу розвитку правової системи, вносять зміни або доповнення до Конституції чи передбачені текстом Конституції; органічні - конкретизують найважливіші положення Конституції України або випливають з її змісту; звичайні (біжучі) - з інших важливих питань суспільного життя; надзвичайні - приймають у необхідних випадках, передбачених Конституцією, надзвичайних ситуаціях;
> за суб'єктами видання: закони України (приймає Верховна Рада України); закони колишнього СРСР, які регулюють відносини, ще нерегламентовані законами і не суперечать Конституції та законам України.
В Україні закони поділяються на конституційні й загальні. За період існування суверенної Української держави прийнято біля 2 тисяч законів. Основні з них вказані у списку рекомендованих джерел і підрозділі "Нормативно-правові акти". Як недолік, необхідно підкреслити, що багато законів, необхідних для нормального функціонування суспільства, ще не прийнято.