Предметом історії педагогіки є процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій (навчання, освіта, виховання), педагогічних систем та концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики.
Завдання:
Формування цілісної системи знань про історико-педагогічний процес. Оволодіння кращими здобутками світової педагогіки, розвиток творчого потенціалу та пошукової діяльності.
Формування критичного, професійного педагогічного мислення, педагогічного світогляду.
Формування здатності аналізувати, співставляти, порівнювати явища у ретроспективі.
Принципи:
Історизму. Ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого педагогічного явища, концепції чи системи; передбачає окреслення труднощів утвердження тих чи інших освітньо-виховних явищ. Реалізація принципу історизму призводить до виявлення новацій у педагогічному досвіді минулого і, разом з тим, дозволяє оцінити його з позицій сьогодення.
Логічного взаємозв’язку. Полягає у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільного розвитку.
Об’єктивності (науковості). Передбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об'єктивне оцінювання виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Компаративістики (порівняння).
