Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя, який забезпечить їй належне виховання. Та цього мало. Лише за умов спільної, узгодженої діяльності вчителів і батьків можна домогтися успіхів у виховній роботі.
Оскільки значна кількість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки і почуття громадянської відповідальності за належне виховання своїх дітей, класний керівник має бути, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого — організатором підвищення педагогічної культури батьків.
У роботі з батьками класний керівник може використовувати різноманітні форми. Це може бути індивідуальна, групова і колективна робота.
Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Класний керівник має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання дитини в сім'ї, відчути і зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо створення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати їх про його успішність і поведінку.
Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримуватись низки вимог: відвідування сім'ї має бути плановим, лише в разі нагальної потреби — позаплановим; треба відвідувати сім'ї всіх учнів, а не лише тих, які мають проблеми у навчанні та поведінці; необхідно кожного разу визначати мету і зміст бесіди з батьками з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини; завчасно попереджувати й узгоджувати з батьками день і час візиту; інформуючи батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, передовсім необхідно розповісти про позитивне у навчанні та поведінці учня, а після цього з дотриманням такту сказати про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, вчителями, вести розмову про спільні дії у наданні допомоги дитині для подолання цих труднощів.
Важливим правилом відвідування сім'ї учня педагогом є створення такої атмосфери взаємовідносин між учителем, учнем і його батьками, за якої візит був би однозначно бажаним, очікуваним, корисним і приємним. Коли ж цього немає і батьки з тривогою, а учень з острахом сприймають педагога-візитера, то краще не відвідувати сім'ю, використовуючи інші форми контактів.
Що стосується батьківських зборів, то вони мають відповідати таким педагогічним вимогам:
• сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, наголошувати на соціально-правовій відповідальності батьків за виховання дітей;
• забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;
• забезпечувати оптимальні умови для здобуття батьками психолого-педагогічних знань в галузі сімейного виховання;
• сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи та сім'ї на вихованців;
• забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно впливала б на процес виховання;
• сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів і батьків.
Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків учнів класу.
Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти роботі педагогічного колективу школи у вихованні та навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення навчально-виховної роботи.
Кожний член батьківського комітету повинен користуватися авторитетом у батьків, мати організаторські здібності, бути сумлінним вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей, бути делікатними у питаннях, які стосуються стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.
