пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

56. Поняття девіації. Методи і форми роботи з дітьми девіантної поведінки. Шляхи попередження девіацій.

Девіантна поведінка — поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів. Наприкінці XIX і початку XX століття були поширені біологічні і психологічні трактування причин девіації. Італійський лікар Цезаре Ломброзо вважав, що існує прямий зв'язок між злочинною поведінкою і біологічними особливостями людини. Особливе значення він додавав рисам обличчя. Американський лікар і психолог Вільям Шелдон підкреслював важливість будови тіла. Прихильники психологічного трактування пов'язували девіацію з психологічними рисами (нестійкістю психіки, порушенням психологічної рівноваги і т. п.).

Система запобігання негативним відхиленням у поведінці та перевиховання складається з шести основних компонентів:

Виявлення учнів, схильних до порушень дисципліни, норм моралі  та права, які відстають у навчанні в масштабі класу та школи.

Визначення  причин  відхилень  у  поведінці  та  моральному  розвиткові, а також  індивідуальних психологічних особливостей особистості в школярів.

Складання плану педагогічної  корекції  особистості  та  усунення причин  її моральної деформації, відхилень у поведінці (визначення цілей педагогічного  впливу, його  засобів,  головних  ланок,  етапів,  виконавців).

Зміна  характеру  особистих  відносин  вихованців  з  однолітками  та дорослими.

Залучення  складних  учнів  до  різних  видів  позитивної  діяльності  та забезпечення успіху в ній.

Зміна умов родинного виховання.

ФОРМИ

Соціологічні дослідження.

   Дослідницька діяльність включає в себе збір та поновлення банку даних про стан захворюваності та хворобливості дітей і молоді регіонів, поширення наркоманії, токсикоманії, хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНДу; про стан та динаміку злочинності в регіоні. Спеціалісти центрів ССМ систематично поновлюють інформацію про підлітків, що перебувають на обліку кримінальної міліції в справах неповнолітніх, підлітків та молоді, що перебуває на обліку медичних закладів, шкірвен- та наркологічних диспансерів.

   Створюються інформаційні банки даних про лікувальні, профілактичні, оздоровчі, спортивні заклади, заклади дозвілля та відпочинку тощо. З метою кращого проведення корекційної роботи з підлітками та молоддю регулярно проводять тестування, опитування, анкетування. Дослідження мають виявити:

-  оцінку орієнтирів підлітків та молоді щодо здорового способу життя;

-  рівень знань молоді з проблем наркоманії, інформованість про наркотичні речовини;

-  оцінку реальних масштабів наркотизації та алкоголізації серед підлітків та молоді;

-  причини зловживання будь-якими наркотичними речовинами та проблеми, пов’язані з цим;

-  передумови правопорушень та злочинності в дитячому та молодіжному середовищі;

-  рівень інформованості молоді про ВІЛ/СНІД, хвороби, що передаються статевим шляхом, способи захисту від інфекції;

-  пропозиції щодо форм та методів соціальної та профілактичної роботи, які молодь вважає найбільш дієвими;

-  молодих людей, схильних до девіантної поведінки;

-  основні проблеми молоді;

-  оцінки задоволеності молоді власним відпочинком.

   Науково-методична діяльність.

   Пріоритетною діяльністю є науково-методична робота, в основу якої покладені наступні напрямки:

-  розробка методичних та інформаційно-довідкових матеріалів на допомогу працівникам центрів ССМ, педагогам, батькам, молоді;

-  проведення тематичних зустрічей, семінарів, “круглих столів” та конференцій з метою надання методичної допомоги фахівцям, що працюють з конкретними категоріями молодих людей та сімей, координації зусиль усіх зацікавлених організацій;

-  діяльність експериментальних майданчиків центрів ССМ з метою розробки та впровадження інноваційних технологій, вдосконалення форм і методів соціальної роботи.

   Медично-психологічна робота.

-  виявлення контингенту, що потрапив у кризову ситуацію, та своєчасне направлення дітей та підлітків на консультацію в кризовий центр;

-  надання висококваліфікованої спеціалізованої допомоги силами лікарів (гінеколога, психотерапевта, судмедексперта, венеролога);

-  соціальна терапія з метою виявлення причин кризового стану, головної проблеми кризи, орієнтовної оцінки психічного стану, ступеня психічної травми, можливості психотерапевтичного лікування кризи, спільної тактики виходу з кризової ситуації, можливості розробки індивідуальної програми роботи.

   Профілактично-корекційна робота.

-  проведення особистої діагностики та психокорекції, психолого-педагогічна допомога у вирішенні сімейних конфліктів;

-  повний комплекс допомоги для дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування, з метою уникнення та формування кризових ситуацій.

   Організаційно-інформаційна робота.

-  участь у роботі постійно діючого семінару з проблем профілактики кризових ситуацій для педагогів шкіл при міському відділі освіти;

-  організація виїзних лекторіїв, проведення бесід, консультацій для учнів середніх навчальних закладів.

   Методично-просвітницька діяльність.

   Системою центрів ССМ активно проводиться просвітницька робота для спеціалістів ЦССМ, викладачів та заступників директорів з виховної роботи навчальних закладів, педагогів та медичних працівників загальноосвітніх шкіл, вихователів дитячих дошкільних закладів, представників зацікавлених громадських організацій.

   Психопрофілактична робота.

   Одним із найважливіших напрямів у вирішенні проблем людини є розвиток системи психопрофілактичної роботи. Методи корекції, направлені на часткову або повну зміну стану, що вже склався, можуть розглядатися як частина психологічної роботи. Потреба в профілактичних і коректувальних методиках настільки висока, що їх розробка і упровадження в життя нерідко випереджають формування науково обгрунтованих уявлень про механізми розвитку і саморозвитку людини.

   У найзагальнішому значенні під профілактикою несприятливих функціональних станів розуміється комплекс заходів, спрямованих на попередження розвитку або на ліквідацію (повну або часткову) станів, що вже виникли.

   Існує безліч способів поліпшення або нормалізації стану людини. До їх числа відносяться і такі традиційні для науки  прийоми, як оптимізація режимів праці ф відпочинку, тренування і професійна підготовка, нормалізація санітарно-гігієнічних умов і езотеричні способи (наприклад, методики зміни станів свідомості).


19.06.2017; 17:55
хиты: 123
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь