Трудове виховання — процес залучення молоді до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.
Саме в підготовці людини до майбутньої праці вбачав К. Ушинський головне завдання виховання.
Трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:
— психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ста витися до результатів праці тощо);
— практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);
— підготовка до свідомого вибору професії.
Види трудової діяльності школярів:
1. Основний вид трудової діяльності школярів — це їх навчальна праця.
2. Трудове навчання є складовою частиною трудового виховання і означає процес навчання і вироблення у школярів умінь і навичок виконання тих чи інших трудових дій і операцій.
3. Суспільне корисна праця, яка не спрямована безпосередньо на створення матеріальних цінностей, а припускає участь школярів у справах, що приносять користь навколишнім людям.
4. Продуктивна праця, яка спрямована на створення матеріальних цінностей, коли учень безпосередньо включається в систему виробничих відносин.
5. Самообслуговування— це вид праці, який входить в життя з дитячих років. Самообслуговування школярів передбачає догляд за своїми речами, прибирання шкільних приміщень, участь у поточному ремонті меблів, догляд за рослинами, ремонт побутових приладів, тобто це важлива ланка трудового виховання, яке повинно здійснюватись у школі і в сім'ї.
Органічною частиною виховної роботи, важливим етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.
Професійна орієнтація — система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні і психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування у них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Профорієнтація покликана вирішувати такі завдання: — ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв;— виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення;
— формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією;
— розвивати професійно значущі якості особистості.
Профорієнтаційна робота складається з таких компонентів, як професійне інформування, професійна діагностика, професійне консультування, професійний відбір, професійна адаптація.
Професійне інформування — система виховної роботи, що передбачає ознайомлення учнів із різними професіями; зі змістом трудової діяльності в кожній із них; із вимогами, які ці професії висувають до людини, а також із тим, де ними можна оволодіти.
Професійна діагностика — система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих рис і якостей.
Професійне консультування — надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення.
Професійний відбір — система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки й працевлаштування.
Професійна адаптація — процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов, досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.
У професійному орієнтуванні використовують різноманітні форми: екскурсії на виробництво, зустрічі з фахівцями, вечори — диспути, конференції, факультативи. Важливо при цьому знати і враховувати як індивідуальні нахили, здібності учнів, так і потреби суспільства.
