Службові слова, як правило, наголосу не мають. У потоці мовлення вони об’єднуються з самостійним словом під одним наголосом, і це об’єднання називається фонетичним словом. До його складу входять проклітики та енклітики, залежно від місця розташування службових слів. Проклітиками найчастіше бувають прийменники, сполучники, які стоять перед наголошеним словом: на вулиці, не раз, і сміх і гріх. Енклітикаминазиваються службові слова, які стоять після наголошеного слова. У ролі енклітиків найчастіше виступають частки: ходив би, дай же. Наголос іноді може переходити із самостійних слів на службові. У цьому випадку самостійні частини мови виступають проклітиками чи енклітиками: світ за очі. У складених числівниках типу двадцять п’ять, тридцять три проклітиками є перші частини.
